Російський проєкт «Бессарабія»

Російський проєкт «Бессарабія» — це спеціальний інформаційно-політичний, дестабілізаційний та підривний проєкт, який розглядається як складова гібридної війни Росії проти України та ширшого антиукраїнського проєкту «Русскій мір». Його мета — використання історичних, етнічних, мовних і регіональних відмінностей населення півдня Одеської області для формування уявлення про Буджак як про нібито окрему від України територію, створення підґрунтя для сепаратизму та послаблення українського контролю над регіоном.

Назва «Бессарабія» у межах цього проєкту використовується не лише як географічне позначення. Вона стає політичним маркером, навколо якого конструюється образ «окремої Бессарабії» — особливого простору зі своїми нібито відмінними політичними інтересами, населенням та історичною долею. Саме тому проєкт варто розглядати не просто як спробу створення чергового сепаратистського утворення, а як комплексну технологію гібридного впливу.

Походження та перша фаза проєкту

Найбільш відкрито російський проєкт «Бессарабія» проявився у 2014–2015 роках, після початку російської агресії проти України, одночасно з іншими проєктами створення проросійських «народних республік».

У південній частині Одеської області, в історичному регіоні Буджак, були здійснені спроби створити політичну інфраструктуру, яка мала б представляти регіон як окрему політичну територію. Одним із таких інструментів стала так звана «Народна рада Бессарабії», яка позиціонувала себе як представницький орган місцевих національних меншин.

Читайте також:  Російський антиукраїнський проєкт «Бессарабія»: коли і де він почався і в якому стані перебуває зараз

Паралельно готувався сценарій створення так званої «Бессарабської народної республіки» (БНР) — незаконного проросійського квазіутворення за моделлю окупаційних «народних республік» на Донбасі. За даними українських правоохоронців, план передбачав, зокрема, дестабілізацію ситуації в регіоні, блокування транспортного сполучення, створення незаконних органів влади та використання сил із території Придністров'я.

Таким чином, початкова фаза проєкту мала територіально-сепаратистський характер: від створення політичної видимості «особливого регіону» — до спроби його відокремлення від України та перетворення на проросійське квазіутворення.

Російський антиукраїнський проєкт «Бессарабія»: коли і де він почався і в якому стані перебуває зараз

Від інформаційного конструювання окремої регіональної ідентичності до спроби створити маріонеткову «народну республіку». Як Кремль намагався використати південь Одещини для дестабілізації України, чому цей сценарій провалився і як його ідеологічна складова продовжує жити в умовах повномасштабної війни.

Російська агресія проти України ніколи не обмежувалася лише військовими операціями. Паралельно з окупацією територій Москва систематично створювала й підтримувала політичні, інформаційні та псевдоісторичні конструкції, покликані поставити під сумнів український суверенітет, розколоти суспільство та підготувати ідеологічне виправдання для подальшого втручання.

«ДНР», «ЛНР», «Новоросія», «Республіка Крим» та «Бессарабська народна республіка» — різні за масштабом і способом реалізації, але споріднені за своєю політичною логікою проєкти. Їх об'єднує спроба представити частини суверенної України як нібито окремі політичні утворення, що мають власні інтереси, відмінні від інтересів української держави, а отже, начебто можуть бути виведені з-під її юрисдикції.

У цій системі особливе місце посідає проєкт «Бессарабія», спрямований на південь Одеської області — багатонаціональний регіон із власною складною історією, який російські політтехнологи намагалися перетворити на плацдарм для сепаратистського експерименту.

Його історія демонструє, як географічна назва може ставати інструментом політичного конструювання, як історичні маніпуляції використовуються для виправдання територіальних претензій і чому провал конкретної сепаратистської операції ще не означає зникнення її ідеологічного підґрунтя.

Російський антиукраїнський проєкт «Бессарабія»

Російський проєкт «Бессарабія» — це спроба використати етнічне та культурне різноманіття півдня Одещини для політичної дестабілізації регіону, розхитування української державності та створення підстав для сепаратистського квазіутворення.

У 2015 році СБУ офіційно викрила спробу російських спецслужб запустити на півдні Одещини сепаратистський проєкт під назвою «Народна рада Бессарабії» яка має  ухвалити рішення про створення «Народної республіки Бессарабія». 
Йшлося не про якусь «місцеву ініціативу», а про організований російський проєкт: за даними українських правоохоронців, його координували представники російських спецслужб, а діяльність проросійської мережі забезпечувалася фінансовою та організаційною підтримкою з боку Росії. Метою було розхитати ситуацію в Буджаку на півдні Одещини, спровокувати сепаратистські настрої та створити на території України чергове штучне квазіутворення за російським сценарієм.

Чому сепаратисти прагнуть перейменувати "Бессарабію" на "Басарабію"

і до чого тут Бессарабський ринок? 

Вчора у одного з засновників Бессарабської народної республіки, почесного ізмаїл-чана Віктора Куртєва був день народження, пишуть в групі Ізмаїл-онлайн. На свою честь він провів в Києві на ВДНГ бессарабський кінофестіваль "ОКО" (він проходив на невеличкому відкритому майданчику з проєктором і невеликим екраном і нікого там не було. Куртєв навіть на своєму сайті "Бессарабія.ЮА" не написав про цей "фестиваль"). 

 

В анонсі було зазначено: "Засновницею та директоркою фестивалю є бессарабська болгарка Тетяна Станєва, а Віктор Куртєв (відомий бессарабський меценат, експерт з питань енергетики та голова ГО «Центр розвитку Бессарабії») виступає Президентом кінофестивалю та Головою його Наглядової ради." 

 

І ось що цікаво: уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська є незмінною членкинею журі бессарабського фестивалю етнографічного кіно «ОКО».

В Україні немає "Бессарабії" - немає й "бессарабської кухні"

Місяць тому радниця міського голови Ізмаїла Ірина Королькова, яку в Ізмаїлі в соцмережах називають "сепаратисткою", повідомила на одному з грантових сайтів що власниця «Бессарабської бринзарні» Лариса Титикало стала офіційним обличчям події Terra Madre Salone del Gusto 2026. 

В цій статті радниця безліч разів вжила назву "Бессарабія" в усіх видах - і вийшло так що авторка книги «Бессарабія. Кулінарна мандрівка» і виконавиця грантового проєкту «Slow food Bessarabia» Лариса Титикало буде там представляти "Бессарабію", а не Україну.

Це спричинило обурення у багаnьох ізмаїльців, і з того часу в місцевих соцмережах не затухають суперечки з цього приводу.

Там стверджують що ніякої "бессарбскої кухні" не існує, що вона вся запозичена у болгар, румун/модаван, ногайських татар (яких в 19 ст. знищила в цьому регіоні Російська імперія), українців, гагаузів та інших народів які проживали в Бессарабській губернії в злиднях під гнітом царизму.

Також в соцмережах переконують, що Лариса Титикало стала офіційним обличчям Бессарабії за рахунок російських грошей іноземного гранту "Дорога вина та смаку Бессарабії", і що ці гроші грантів насправді спрямовані на просування російського бренду "Бессарабія" і підтримку тих хто в Буджаку веде бізнес з такою назвою. 

Дехто навіть висловив думку, що росіяни заплатили організаторам конкурсу щоби офіційне обличчя було з "Бессарабії", а не з України. Саму Титикало називають через це "зрадницею".

Поляки вперто не бажають розуміти українців

Пане Дуда, ви кажете, що щиро не розумієте, як вас можуть обіймати українці, у яких на одязі червоно-чорні символи ОУН і УПА. Що ж, дозвольте пояснити.
Ви — президент суверенної держави, союзника України.
Але коли ви згадуєте Шухевича, Бандеру і «людобуйства»,
не спромігшись згадати про звірства Польщі в Галичині,
про пацифікацію 1930-х, про ув’язнення, розстріли, придушення української ідентичності — ви не говорите правду.
Ви її уникаєте.
А без правди — не буде ні взаємної поваги, ні справжнього союзу.
Ви згадуєте Волинь.
Але не згадуєте Пілсудського.
Не згадуєте Тадеуша Голувка, який закликав «приборкати українського дикуна» і виселити його до Сибіру.
Не згадуєте Березу-Картузьку — концтабір для українців.
Не згадуєте розстріляних у Сяноку, Перемишлі, на Лемківщині.
Не згадуєте ані акцію «Вісла», ані вбитих дітей.
Ви називаєте вбивцями тих, хто дав відсіч тим, хто прийшов на їхню землю з хрестами й нагайками.
Ви не хочете визнати, що якби Польща поважала українське право на землю і гідність — можливо, ніхто б і не взяв до рук зброю.
Ви кажете: «не прийму Шухевича».
А ким він був, на вашу думку?
Солдатом, який дав бій одразу трьом імперіям — польській, нацистській і більшовицькій.
Вас дивує, що він герой для українців?
А для кого тоді бути героєм?
Для того, хто здався?
Хто мовчав, коли палили села й церкви?
Ні.
Ми пам’ятаємо тих, хто боровся.
І так — боровся жорстко.
Бо мир із карателями не будується.
Ви ж не відмовляєтеся від пам’яті про Пілсудського?
Хоча саме він у 1919 році вторгся в Україну, саме польське військо придушувало ЗУНР, саме поляки катували українців у львівських тюрмах.
А коли українці наважилися відповісти —
ви кажете «варварство»?
Насильство породжує насильство, пане Дуда. Не навпаки.
І якщо ви не розумієте, чому вас обіймають українці у вишиванках із червоно-чорними стрічками — то тому, що ці люди вашу націю пробачили. Але своїх не зрадили.
Пробачили за кров, за сльози, за приниження.
Бо вони хочуть майбутнього.
А не повернення в колоніальну травму.
Українці довели, що вміють бути друзями.
А ваші військові — ні.
Жодна ракета, що влітала з РФ у небо України, не була збита Польщею.
Жодна.
І в цей час ви вказуєте нам, яких героїв можна шанувати, а яких — ні?
Це що, не цинізм?
Нехай вас не лякає червоно-чорний прапор.
Це не прапор війни.
Це прапор пам’яті й боротьби.
І якщо ви не готові це зрозуміти —
отже, ви так і не збагнули, звідки береться свобода.
Не з наказу. А з готовності вбивати і вмирати за своє.
Тож якщо ви справді хочете бути з Україною, а не лише говорити про це — почніть із поваги.
Не до символів, а до вибору народу.
І тоді, можливо, ці обійми стануть щирими й для вас.

Як можна боротися за права жінок, якщо стверджується, що жінок як таких не існує?

Сьогодні говорити про стосунки між чоловіком і жінкою річ невдячна.

З одного боку, ця тема стала майже нав’язливою: масова культура постійно її експлуатує, перетворюючи інтимність на товар.
З іншого - будь-яка спроба серйозної розмови про чоловіче і жіноче відразу потрапляє у поле ідеологічних підозр.

Ми опинилися між двома крайнощами.
З одного боку гіперсексуалізація споживацького суспільства, де стосунки редукуються до ринку бажань.
З іншого ідеологія гендерного апартеїду, яка підозріло ставиться до самої ідеї статевої різниці.
У такому середовищі знайти спокійний і людський погляд на взаємини між чоловіком і жінкою стає дедалі складніше.

Наші дії формуються нашим оточенням...

Середовище, в якому ми знаходимося, має величезний вплив на наше життя

Позитивні люди можуть надихнути на успіх, а токсичні загальмувати. Думки та емоції оточуючих формують наше мислення

Вибирайте своє оточення з розумом, щоб рухатися до своїх цілей
Десь у глибинах людського існування, де перетинаються воля та обставини, оточення постає як невидимий скульптор нашої долі. 

Як стверджував Жан-Поль Сартр, "існування передує сутності" — ми самі створюємо себе через вибір. 

Але чи не є наше оточення одним з найпотужніших інструментів цього творіння?
Воно не просто тло для наших дій, а активна сила, що формує траєкторію нашого життя, мислення та вчинків.

Філософія стоїків наголошує: "Не події турбують людей, а їхні судження про події". Бо саме оточення формує ці судження.

СЕКСОТУ КГБ НИЗЬКО ВКЛОНІМОСЯ

На сайті MiraStudia Модерна Україна з`явилося привітання з 85-річчям одній поважній нині і повсяк час особі – академіку, директору Інститута літератури АН України Миколі Жулинському. Було фахово підібране фото ювіляра, на якому етнічно-юдейські його риси не були надто виразними. Знаємо про часи, коли євреї на заході України змушені були масово переходити у християнство.. Не дивуємося, що іванами малковичами нині переповнений культурний істеблішмент країни…

Микола Гоголь сатирично змалював юрбище дрібних чиновників, що розписувалися у передпокої свого пана начальника у спеціально виставленій книзі, підтверджуючи свою холуйську любов і повагу. Нині фейсбук узяв на себе ці обов'зки, надає сторінки для розписування у лояльності начальству дрібним українським чиновництвом. Маю на увазі аспірантів Інституту літератури, його штатних працівників, усю дрібноту, що плекає надію отримати ступінь науковця у табелі про ранги академії наук. Миколи Васильовича геній розпростерся від петербургської Неви до київського Дніпра. Під панегіриком на честь знатної особи довге простирадло шанувань від вічного ментально вкраїнського холуйства.

Серія інтернет-мемів "Midwit" базується на гаусовій кривій розподілу інтелекту

Є така серія інтернет-мемів "Midwit", - яка базується на гаусовій кривій розподілу інтелекту. Це жаргонне утворення поєднує слова «mid» (середній) і «wit» (розум, глузд). 

Ті, хто перебуває на крайніх кінцях спектру, демонструють свою згоду з якимось питанням, тоді як тих, хто перебуває посередині, називають "мidwit" - людина, з середнім рівнем інтелекту, яка вважає себе розумною, але насправді не бачить глибини або складності теми.

Вони зазвичай завжди висловлюють загальноприйняту мейнстрімну думку.

Люди на двох крайніх спектрах сходяться в думках з якогось питання, хоч і з різних причин (перші з інтуіції, другі зі знання), а "Midwit" натомість скаже, що данне питання невірно, тому що вона достатньо знає про предмет, щоб розуміти, що причини лівого спектра спектра невірні, але вона, разом з тим, не знає достатньо про предмет, щоб зрозуміти позицію правого спектра.

Наприклад, якщо взяти дискусію про рівень інтелекту в обговоренні, то:

- проста людина (лівий спектр) скаже: «Можна просто погодитись, що ми не знаємо всього.»
- освічена (правий спектр) відповість: «Проста відповідь — найчастіше правильна. Це називається бритва Оккама.»

"Midwit" нам же розповість, що: «насправді, якщо заглибитися в метанаративи історичного матеріалізму, то ми побачимо, що... (15 хвилин псевдонаукового словоблуддя)».

Немає ніякої гомофобії - це термін політичної риторики та інструмент для введення ЛГБТ-цензури.

Немає ніякої гомофобії.
Це термін політичної риторики та інструмент для введення ЛГБТ-цензури.

1. Критичне ставлення до гомосексуалізму не відповідає діагностичним критеріям фобії як психопатологічного поняття.
2. Використання терміну «гомофобія» в науковій діяльності для позначення всього спектра критичного ставлення до одностатевого активності є некоректним.
3. Адже використання цього терміну розмиває грань між свідомим критичним ставленням до гомосексуалізму, заснованому на світоглядних переконаннях, і формами прояву агресії, зміщуючи асоціативне сприйняття в сторону агресії.
4. Використання терміну «гомофобія» є репресивним заходом, спрямованим проти тих членів суспільства, які не сприймають, щоб гомосексуальний спосіб життя був закріплений в суспільстві, але при цьому не відчувають ненависті або необґрунтованого страху перед гомосексуальними індивідами.

Позиція українців:
1. Критеріями сексуальної норми є: парність, гетеросексуальність, статева зрілість партнерів, добровільність зв'язку, прагнення до обопільної згоди, відсутність фізичного та морального збитку здоров'ю партнерів та інших осіб.
2. Розладом сексуального уподобання є: будь-яке відхилення від норми в сексуальній поведінці, незалежно від його проявів і характеру, ступеню проявленності та етіологічних факторів. Це поняття включає розлади в сенсі відхилення як від медичних, так і від соціальних норм.

Ісраель Шамір: Легенда про Голокост виконує соціальну функцію

Ісраель Шамір: Легенда про Голокост виконує соціальну функцію

"Легенда про Голокост виконує соціальну функцію і використовується для того, щоб компрометувати більшість, тобто корінне населення, що дотримується у своїх країнах місцевих традицій: якщо його не роззброїти і не перетворити на «відкрите суспільство», не підірвати його державність, не приватизувати його економіку і не розпродати американським компаніям, воно учинить новий голокост - стверджують проповідники цієї доктрини".

Исраэль Шамир. Каббала власти. — М.: Алгоритм, серия "Политический бестселлер", 2007, 544 с.

Суспільство споживання

Американські колеги пояснили мені, що низький рівень загальної культури і шкільної освіти в їхній країні - свідоме досягнення заради економічних цілей. Справа в тому, що, начитавшись книжок, освічена людина стає гіршим покупцем: вона менше купує і пральних машин, і автомобілів, починає надавати перевагу Моцарту або Ван Гогу, Шекспіру або теоремам. Від цього страждає економіка суспільства споживання і, перш за все, доходи господарів життя - ось вони і прагнуть не допустити культурності і освіченості (які, до того ж, заважають їм маніпулювати населенням, як позбавленим інтелекту стадом)".
В.І. Арнольд, один з найбільших математиків XX століття

Еврейские спортсмены на Олимпийских играх 1936 года в Берлине (Германия)

Еврейка фехтовальщица Хелена Майер представляла Германию на Олимпийских играх в Берлине. Она выиграла серебряную медаль в женском одиночном разряде и, как и все другие немецкие медалисты, отдала на подиуме нацистский салют.

Всего девять атлетов-евреев, включая Майер и пятерых венгров, завоевали медали на нацистской Олимпиаде. Семеро мужчин-спортсменов еврейской национальности приехали в Берлин из Соединенных Штатов. Также как и некоторые европейские еврееи-участники соревнований, они подвергались давлению со стороны еврейских организаций бойкотировать Игры. Однако эти спортсмены выбрали участие.

Отдельные атлеты-евреи в индивидуальном порядке избрали путь бойкотирования. В Соединенных Штатах некоторые спортсмены и еврейские организации, такие как Американский Еврейский конгресс и Еврейский Рабочий комитет, объявили бойкот. Однако так как Любительский атлетический союз США в декабре 1935 года проголосовал за участие в Олимпиаде, другие страны заняли такую же позицию, и бойкот потерпел неудачу.

Шукшина по пунктам расписала прогноз о новом мировом порядке: "Мы в конце 4-й фазы…"

Актриса Мария Шукшина, которая в своём телеграм-канале высказывает мнение о пандемии и вакцинации, продемонстрировала подписчикам любопытный прогноз.

Она опубликовала пост с подробным, буквально по пунктам, сценарием, как может выстраиваться на планете новый мировой порядок. Авторство этого текста не приводится, однако, как выяснилось, изначально сценарий был размещён на англоязычном ресурсе писателя и блогера из Канады Генри Макова.

Шукшина опубликовала этот прогноз у себя на странице в русскоязычном изложении.

В послании приведены шесть фаз, исполнение которых приведёт мир, как полагает автор поста, к N.O.M. - Novus Ordo Mass, или Новому порядку. Автор прогноза сопоставил меры, которые применялись в мире из-за пандемии, и сделал вывод, что вскоре может произойти неожиданное - окончательное закрепление цифрового контроля над людьми.

Демократии больше не будет

Закулиса и социальные паразиты, в целом, в своих стратегиях, как всегда, стремятся заполучить двойную, многократную выгоду, ибо одинарная выгода – это достойно только для наивных простолюдинов. Не для того закулиса построила в мире «перевернутую систему», «зазеркалье», политику «с двойным дном», чтобы получать простую, одинарную прибыль, но только чтобы поиметь многократную прибыль себе и раздавать многократные убытки для своих жертв-холопов…

Светлая мораль признает получение простой прибыли от деятельности субъектов, ибо только эта прибыль может быть справедливой, в рамках ГОС. Темная мораль признает лишь многократную прибыть, за счет многократного обмана и грабежа своих жертв.

Так выходит и на многострадальных американских выборах: мало того, что кукловоды протянут в победители, через многомиллионные подтасовки и нарисовки, своего кандидата –«сонного джо», так они еще и специально, демонстративно, на весь мир дискредитируют сам институт демократических выборов.

Геть сатаністку Третьякову з Верховної ради!

Соросівська сатаністка Третьякова хоче стерилізувати безробітних, людей без вищої освіти і тих хто хоче отримувати соціальну допомогу - щоб вони "не народжували дітей низької якості". Вона хоче позбавити українців трудових і соціальних прав, збирається ліквідувати Пенсійний фонд, забрати майно профспілок і підвищити пенсійний вік.

До обрання  народним депутатом Третьякова очолювала фінансовану Соросом громадську  організацію «Інститут громадянських свобод» - Civil liberties. Керується настановами Сороса, який прагне ввести гомодиктатуру щоб зруйнувати інститут сім'ї і обмежити чисельність населення у світі.

Соросьонок Третьякова пропагує фашистські євгенічні теорії

До обрання народним депутатом від партії «Слуга народу» Галина Третьякова очолювала фінансований Соросом «Інститут громадянських свобод» (Civil liberties).

Соросьонок Третьякова пропонує в Україні стерілізувати безробітних, людей без вищої освіти і тих хто хоче отримувати соціальну допомогу - щоб вони не народжували "дітей низької якості".

Вона керується фашистськими настановами Сороса, який прагне ввести гомодиктатуру щоб зруйнувати інститут сім'ї і обмежити чисельність населення у світі.

Держстат відмовився давати дані про смертність українців під час карантину

Платформа відкритих даних Опендатабот каже, що Служба статистики не публікує дані про померлих під час карантину.

Джерело: Опендатабот

Деталі: На початку року аналітики звернулися до Держстату з проханням надати статистику по смертності в Україні, в тому числі й від хвороб органів дихання, грипу та пневмоній.

Как противостоять соросизму и выстроить нормальное государство – мнение

Оковы Сороса для народов и пути освобождения

Наполеон:«Один только мой Кодекс своей простотой принёс Франции больше блага, чем все законы, которые были приняты до меня»

Уже лет сорок люди не могут понять, что из себя представляет “дядюшка Сорос”. Каковы его цели? Люди не понимают, почему явный финансовый махинатор и авантюрист вкладывает деньги в “права человека” в “открытое общество”?

Мы легко придем к ответу если посмотрим на вопросы с теории зрения управления; если хотите, с математической точки зрения.