Досьє афериста на довірі Стерненка

Солдат запасу Стерненко, який за допомогою СБУ та екс-міністра оборони Федорова ухиляється від мобілізації, розродився дописом про майбутнього голову Національної поліції:
 
«Нардепи пишуть, що головою Нацполу буде Цуцкірідзе. Свого часу він допомагав фабрикувати справи проти мене та покривав організаторів замахів, що хотіли мене вбити. Одна новина краща за іншу. Повний треш…»
 
Про Максима Цуцкірідзе розповідати можна довго – як і про кожного начальника з «реформованої поліції». Не дарма ж їх у ході атестації відбирали професійні «громадські активісти» на чолі з Мустафою Найємом. А ось що стосується кримінального провадження, яке розслідувалось у Головному слідчому управлінні Нацполіції, коли заступником начальника цього управління був Цуцкірідзе, то тут все трохи не так.
 
Стерненко, завербований першим відділом головного відділу захисту національної державності Управління СБУ в Одеській області ще в 2013 році, 24 травня 2018 року в Одесі посварився на вулиці з двома молодиками. Кажуть, сварка вийшла на ґрунті торгівлі наркотиками під «дахом» СБУ – начебто Стерненко з кимсь не розрахувався.
 
Одного зі своїх (беззбройних !) співрозмовників Стерненко тяжко поранив ножем, який носив з собою, а за другим погнався й, наздогнавши, зарізав на смерть. Після цього Стерненко своїм ножем поштрикав собі ліву руку й заявив, що на нього, буцімто, був скоєний напад. І що він, вибивши ніж з рук нападника, начебто цей ніж підібрав і завдав удар у відповідь у порядку самозахисту.
 
Але експертиза беззастережно довела, що ніякого нападу на Стерненка не було, холодна зброя належала самому агенту СБУ, а його поранення – це спектакль, влаштований з метою уникнути кримінальної відповідальності. Задля об’єктивного розслідування справу з району забрало Головне слідче управління Нацполіції, де старший слідчий в особливо важливих справах Ігор Соцький у листопаді 2018 року підготував Стерненку підозру в умисному вбивстві.
 
Одначе вдягнути на Стерненка кайданки поліція не встигла: у грудні 2018 року агент СБУ опинився в кабінеті генерального, прости господи, прокурора Юрія Луценка разом з новим куратором – заступником начальника ГУ «К» СБУ Василем Пісним, якому Стерненко був переданий на зв’язок з Департаменту захисту національної державності СБУ. Також був присутній перший заступник голови СБУ Павло Демчина. На прохання керівництва СБУ Луценко незаконно змінив підслідність у кримінальному провадженні й направив справу з ГСУ Нацполіції до ГСУ СБУ, де куратори Стерненка мали її поховати.
 
Але дружина вбитого Стерненком Івана Кузнецова домоглась у судовому порядку повернення справи назад у ГСУ Нацполіції. Після того, як генеральним прокурором був призначений Руслан Рябошапка, а нагляд за слідством у поліції став здійснювати його перший заступник Віталій Касько, Соцький знову підготував Стерненку письмове повідомлення про підозру в умисному вбивстві, яку в Генеральній прокуратурі на початку вересня 2019 року підписав заступник начальника відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Максим Березін.
 
Отримавши підписану прокурором підозру, Соцький викликав Стерненка для її вручення. Але СБУшний «стукач» не з’явився, натомість опинився в кабінеті Рябошапки, після чого Касько викликав керівника Департаменту нагляду в кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генпрокуратури Володимира Поліщука й пообіцяв йому всунути підозру в анальний отвір. А Поліщук, у свою чергу, копняками під зад погнав прокурора Березіна в ГСУ Нацполіції забрати повідомлення про підозру.
 
Після цього Рябошапка забрав кримінальне провадження з Нацполіції та відправив справу в СБУ. А лейтенант Баканов виділив Стерненку охорону.
 
Тим не менш, внаслідок скандалу, спричиненого демонстративною безкарністю вбивці, 11 червня 2020 року слідчим СБУ довелось повідомити Стерненку про підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї. Але військовозобов'язаний Стерненко досі перебуває на волі й плює в обличчя тим, хто на фронті захищає його та його покровителів на кшталт того ж Федорова.

Хто спричиняв злочини проти людяності, Пілсудський-АК, чи Бандера -УПА?

Щоб розставити нарешті правдиві акценти і крапки над "і" цієї трагедії "Волинська різня", маніпуляцій і побрехеньок окремих впливових польських політиканів, думаю МАЄМО ПОДАТИ ПОЗОВ В МІЖНАРОДНИЙ СУД В ГААГУ, ХТО ТОДІ СПРИЧИНИВ-РОБИВ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНИХ ГРОМАДЯН НА ЕТНІЧНОМУ ҐРУНТІ. 

Очевидно нас таким чином настирно надоумлюють, що ми таки маємо це зробити! Хто був агресором і злочинцем, а хто був жорстко поставлений в умови самозахисту і оборони??? Хто тоді мав державну владу над українцями. СКАЖІТЬ? 

Яким боком українці могли "робити геноцид" з НАРОДОМ, В РУКАХ ЯКОГО БУЛА ПОВНОТА ІМПЕРСЬКОЇ ВЛАДИ? 

Хто спричиняв злочини проти людяності, Ю.Пілсудський-АК, чи С.Бандера -УПА??? 

Коли ви кажете про "спричинений українцями геноцид поляків", ви про що? Це має бути стидом і ганьбою польського шляхетного імперського народу за свого провокатора Пілсудського, а НЕ ПРЕТЕНЗІЄЮ В ЖАЛОБІ!!! Шановні ПОЛЬСЬКІ ПОЛІТИКАНИ, якщо у вашому суспільному організмі є ще жила імперської зверхності і зневаги до українців? Якщо впродовж боїтеся нашої сили, гідності і честі відстояти себе, свою державність на паритетних умовах, щоб бути рівноправною державою в Європі, 

ТОДІ ТАК І СКАЖІТЬ,- "ми вирішили вам вдарити черговим ножем у спину, саме тоді, коли стікаєте кровю"!? Ви знаєте це, навіщо ганьбитеся цинічними історочними маніпуляціями і брехнею, в очах освідчених громадян держав демократичної співдружності, та перед польськими ГРОМАДЯНАМИ ЧЕСТІ в тому числі, які це все дуже добре розуміють і потерпають від цього?! Скільки можна перекручувати історію? Чим ви кращі від москалів, які в результаті ваших підступних дій до українців, що споконвік були вашим щитом, таким самим підступним чином, згодом знищували поляків!!! Але на цей раз вам це так не зійде з рук, як колись, ЗАПАМЯТАЙТЕ, ЦЕ ваші політиканські злочини проти двох брацьких народів, які спровокував окремий імперський клан польського паньства проти людяності обох сторін, з корисливою метою !!! 

Час Вам дасть з цього ГАНЬБУ А НЕ ЧЕСТЬ 100%!

1. ОСАДНИЦТВО
У міжвоєннuй період польська оkупаційна влада на Західній Україні відбирала в українців їхні землі і віддавали їх своїм війсьkовим. Зазвичай в одні руки давали 10-20 гектарів. І це в той час, коли самі ж українці страждали від браку землі.
До 1939 р. було створено близько 35 тис таких осадницьких господарств - це була масове явище.
Центром цього осадництва була саме Волинь - тут полякам надавали найбільші наділи землі.
2.РЕВІНДИКАЦІЯ
Варто згадати і масове спалення українських церков на Волині та Закерзонні у 1938 р. - 127 храмів за 2 місяця.
3. КОНЦТАБІР
Згадаймо і про польський концтабір Береза Картузька, де більшість в'язнів були українцями
4. ПАЦИФІКАЦІЯ
Політику пацифікації - репресій проти місцевого українського населення у 1930 р.
5. ПОЛОНІЗАЦІЯ
Масове закриття українських шкіл. До прикладу, на Волині у 1920-х рр. було бл. 500 шкіл з українсько мовою викладання, а у 1938 р. їх залишилося лише 8 (!).
То чому ж українці мали любити поляків у 1940-х роках.

Чому Польща, поляки досі не засудили вищеперелічене у Своєму сеймі на державному рівні ??? ЧОМУ??? 

І ЦЕ МАЄ ЗРОБИТИ ЗАРАЗ УКРАЇНА !!!

КАТ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПАНТЕОНІ ПОЛЬСЬКИХ «ГЕРОЇВ»

Знайомтеся: на світлині – наш земляк, уродженець міста Бережани, Почесний громадянин міста Тернополя, масон, один із найближчих поплічників Юзефа Пілсудського, з 1935-го року – фактичний диктатор Польщі, з 1936-го – Маршал Польщі, Кавалер Ордена Білого Орла (1936 рік), Головнокомандувач польської армії на початку німецько-польської війни 1939 року, КАТ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПАНТЕОНІ ПОЛЬСЬКИХ «ГЕРОЇВ».
Так, все це про Едварда Ридза-Сміглого (Edward Rydz-Śmigły). 

Читайте також: Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять

Для українців постать Едварда Ридза-Сміглого асоціюється виключно із репресіями та трагічними сторінками історії через його безпосередню відповідальність за жорстокі воєнні злочини та антиукраїнську політику Другої Речі Посполитої.
В українській історичній пам'яті його сприйняття сформоване трьома головними факторами: 

Гібридна війна та диверсії проти Карпатської України.
Масові страти січовиків на карпатських перевалах.
Політика пацифікації та асиміляції. 

Розберемо злочини цього польського катюги та убійника більш детально. 

Едвард Ридз-Сміглий і Карпатська Україна.
Відносини між диктатором Польщі Едвардом Ридзом-Сміглим та Карпатською Україною у 1938–1939 роках були відверто ворожими, а дії польського керівництва під його командуванням призвели до однієї з найтрагічніших сторінок закарпатської історії. 

Польська влада розглядала виникнення автономної, а згодом незалежності Карпатської України під проводом Августина Волошина як пряму загрозу для своєї територіальної цілісності. Варшава побоювалася, що ця держава стане «українським П'ємонтом» – каталізатором національно-визвольного руху для мільйонів українців, які проживали у складі тогочасної Польщі (на Галичині та Волині).
Диктатор Едвард Ридз-Сміглий та міністр закордонних справ Юзеф Бек активно підтримували ідею ліквідації Карпатської України з метою встановлення спільного польсько-угорського кордону. Вони вважали, що це стратегічно послабить геополітичний тиск з боку Третього Райху та СРСР, а також ізолює українське питання.

Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять

«23 жовтня 1944 року було прийнято рішення про створення польських частин в складі Вермахту (Polnische Wehrmacht), в подальшому у Радомі з добровольців-поляків почалося формування «Легіону Білого Орла» (Legion Orła Białego), в якому легіонерам гарантували грошове і інше забезпечення за нормами постачання солдатів Вермахту. З доповідей представництва польського уряду в окупованій Польщі слідує, що до кінця 1944 року в Вермахт було призвано близько 450 тисяч громадян довоєнної Польщі. Загалом можна вважати, що через німецьку армію під час війни їх пройшло близько півмільйона», – пише польський історик, доктор наук, професор, директор Інституту Історії Сілезького Університету Ришард Качмарек.

Хочеться порадити президенту Польщі Каролю Навроцькому, який пропонує прирівняти «бандерівський символ» до символів націонал-соціалізму та радянського комунізму, спочатку розібратися з власною історією. Наприклад, з символікою елітарної польської військової частини – «Легіону Білого Орла», який поляки сформували на зразок «Waffen SS Polen», і під цією символікою служили Гітлеру.

Символи польського «Легіону Білого Орла»:

біло-червоне гусарське крило з написом «Im Dienst der Deutschen Wehrmacht» («На службі Вермахту») було символом частини Легіону. Біло-червоний польський прапор із написом «Вермахт чекає на тебе! Разом із нами воюй проти більшовиків!» був розпізнавальним знаком військових казарм.

«Ми можемо вважати, що у 2-х – 3-х млн. чоловік в Польщі є родич, який служив у Вермахті. Скільки з них знають про те, що з ними сталося? Напевно не всі. До мене постійно приходять студенти і запитують, як встановити, що сталося з дядьком, з дідом. Їх рідні про це мовчали, вони обмежувалися фразою, що дід загинув на війні. Але для третього післявоєнного покоління цього вже недостатньо» – пише професор Ришард Качмарек у своїй книзі «Поляки в Вермахті».

За даними директора Інституту Історії Сілезького Університету Ришарда Качмарека, поляки воювали за Гітлера: «на Західному і Східному фронтах, у Роммеля в Африці і на Балканах. На кладовищі на Криті, де лежать загиблі учасники німецького десанту 1941 року, я знаходив і польські прізвища. Такі ж прізвища я знаходив і на військових кладовищах в Фінляндії, де ховали солдатів Вермахту, які підтримали фінів у війні з СРСР».

Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять. Треба їх носом вмокнути в їхнє ж гἰмਮס!

Народний депутат України 8 скликання Єгорка Соболєв отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня. А міг би отримати підозру в кримінальному провадженні №62023100130000825 від 31.05.2023 за фактом ухилення від військової служби.

Про те, що солдат Соболєв у 2022-2023 роках фіктивно рахувався кулеметником у 251 окремому батальйоні ТрО (військова частина А4643) стало відомо в 2023 році в ходу досудового розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за фактом ухилення від військової служби капітана (на даний час – майора запасу) Володимира Омеляна (екс-міністра інфраструктури).

251 об ТрО – це знаменита військова частина, створена Залужним влітку 2022 року для прилаштування воїнів з оточення Порошенка. Батальйон дислокувався в Каневі, при цьому заступником начальника штабу фіктивно рахувався колишній генеральний, прости господи прокурор, Юрій Луценко.

Омелян також «проходив службу» у 251 окремому батальйоні ТрО в групі планування штабу батальйону й жодного разу за час перебування в списках особового складу (з жовтня 2022 року по травень 2023 року) у військовій частині не з’явився. Що не завадило Омеляну отримувати не тільки грошову допомогу, але й додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях та статус УБД.

Що стосується екс-народного депутата Соболєва, то йому взагалі було гріх виконувати обов’язки військової служби з огляду на те, що його колишній помічник-консультант Шабунін на той час «проходив службу» в НАЗК. Тож уся різниця між Соболєвим і Шабуніним полягала в посадах: Соболєв рахувався кулеметником стрілецького відділення 251 окремого батальйону ТрО (в/чА4643), а Шабунін – стрільцем стрілецького відділення 207 окремого батальйону ТрО (в/ч А7376).

25 серпня 2023 року слідчі ТУ ДБР у м.Києві провели обшук за місцем проживання Омеляна в м.Сарни (на той час екс-міністр перевівся в 104 окрему бригаду ТрО), де знайшли дві вкрадених гранати Ф-1 (для людей, які ніколи не були на фронті, усе, що пов’язано з війною, є екзотикою і вони дарують один одному гільзи, тубуси від ручних гранатометів і навіть бойові гранати – достатньо згадати, як від вибуху подарованої гранати загинув помічник Залужного), стосовно Омеляна було зареєстровано ще одне кримінальне провадження – за фактом незаконного поводження з боєприпасами. Після чого «учасник бойових дій» кинувся до Головного юриста України, благаючи продати йому цю справу.

Люди брешуть, що Омелян стояв на колінах і ледь не цілував руки Головному юристові, обіцяючи, що більше ніколи не буде лізти в політику, плював на портрет Порошенка та умовляв випустити його за кордон. І таки умовив. Гроші, звісно, також заплатив – без грошей подібні речі не робляться. Але в даному випадку гроші – то було не головне, головним були обіцянки Омеляна стати на шлях виправлення й надавати інформацію про злочинну діяльність Сивочолого Гетьмана.

Обидві сторони чесно виконували свої зобов’язання: Головний юрист розпорядився списати справу Омеляна в архів і дати «учаснику бойових дій» можливість виїхати в Лондон, а Омелян, розповів усе, що йому відомо про витівки попереднього Арбітра Нації. Але після того, як 21 травня 2025 року Головний юрист покинув наш грішний світ, Омелян вирішив, що в нього більше немає зобов’язань і оголосив про своє повернення в політичне життя.

При цьому Омелян забув, що Земля кругла, а підняти матеріали списаної в архів справи нескладно. Відтак 13 травня 2026 року Омеляну повідомлено про підозру. Але оскільки Омелян заплатив за всіх фігурантів справи, а не лише за себе, при цьому інші фігуранти своїх зобов’язань не порушували, то Єгорка Соболєв зашився не тільки без підозри, але ще й з орденом. З чим ми його і поздоровляємо.

Тож хотів би на правах давнього знайомого дати орденоносному Єгорці пораду – стулити пельку й менше розпатякувати в інтерв’ю про те, що Шабунін незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності. Бо Земля кругла й можна зненацька повторити шлях Омеляна.

Історію в Польщі пишуть пропагандисти, а не історики

Історію в Польщі пишуть пропагандисти, а не історики.

Не було ніякої "Волинської різанини" це двосторонній етнічний конфлікт та результат міжетнічної війни, спричиненої окупаційною політикою та соціально-національним гнітом.

Головні учасники: ОУН (б) та Українська повстанська армія (УПА) з одного боку; польська Армія Крайова (АК), батальйони хлопські та польські повстанські загони — з іншого.

Поляків загинуло більше тому що українці проживало на цій території в сім разів більше. 

У період 1943–1944 роках майже у кожному селі на Волині гинули і українці, і поляки. Десь вбивства були масовішими, а десь райони були краще укріпленими. Дані щодо загиблих різняться, особливо з польського боку. Ще в 90-х роках звучала цифра - близько 50 тисяч загиблих поляків, потім озвучили 75 тисяч, далі - 90, 100 тисяч. Більш праві історики говорять вже й про 250 тисяч і навіть 500 тисяч. Так що методології немає, але є жонглювання цифрами".

Проте документально підтвердити вдалося близько 30 тисяч жертв. Українські дослідники оцінюють втрати поляків у 38–39 тисяч осіб. Щодо числа загиблих українців теж немає одностайної думки, однак вітчизняні дослідники називають цифри у межах 12–20 тисяч осіб.

Поляки і росіяни завжди товаришували проти українців.

Поляки і росіяни попри те, що завжди були ворогами, враз ставали друзями, якщо це стосувалось боротьби проти українців.

Зараз проводиться ексгумація "жертв людобойства"в с.Плужники Тернопільської обл.

 

От лише про такий "нюанс"що в тому селі була база т.зв. "істрєбітєльного батальйону"

НКВД, що займався винищенням українських підпільників, ніхто в Польщі не скаже.

 

Як ніде в Польщі не напишуть,що як тільки в 1944 по році повернулась радянська влада

НКВД організовувалп "істрєбітєльниє батальйони", спеціальні "ескадрони смерті"

для винищення українських підпільників і повстанців.

 

Туди масово записувались поляки, щоб вбивати українських повстанців, а "за компанію" вбивати і грабувати всіх, кого захочуть.

 

54 % бійців "істребітельних батальйонов" НКВД на Тернопільщині буди поляками.

 

І в тому с.Плужники теж стаціював загін НКВД із польських добровольців.

От на цей "істрєбітєльний батальйон" НКВД і напала УПА.

 

Але цього ніхто в Польщі не розкаже.

 

Будуть трагічно закатувати очі, молитися і екзальтовано кричати, що "вбиті лише за те, що були поляками", а не за те що були сторожовими псами на службі НКВД і вбивали українців.