Показ дописів із міткою Польща. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Польща. Показати всі дописи

09.06.26

Поляки вперто не бажають розуміти українців



Пане Дуда, ви кажете, що щиро не розумієте, як вас можуть обіймати українці, у яких на одязі червоно-чорні символи ОУН і УПА. Що ж, дозвольте пояснити.
Ви — президент суверенної держави, союзника України.
Але коли ви згадуєте Шухевича, Бандеру і «людобуйства»,
не спромігшись згадати про звірства Польщі в Галичині,
про пацифікацію 1930-х, про ув’язнення, розстріли, придушення української ідентичності — ви не говорите правду.
Ви її уникаєте.
А без правди — не буде ні взаємної поваги, ні справжнього союзу.
Ви згадуєте Волинь.
Але не згадуєте Пілсудського.
Не згадуєте Тадеуша Голувка, який закликав «приборкати українського дикуна» і виселити його до Сибіру.
Не згадуєте Березу-Картузьку — концтабір для українців.
Не згадуєте розстріляних у Сяноку, Перемишлі, на Лемківщині.
Не згадуєте ані акцію «Вісла», ані вбитих дітей.
Ви називаєте вбивцями тих, хто дав відсіч тим, хто прийшов на їхню землю з хрестами й нагайками.
Ви не хочете визнати, що якби Польща поважала українське право на землю і гідність — можливо, ніхто б і не взяв до рук зброю.
Ви кажете: «не прийму Шухевича».
А ким він був, на вашу думку?
Солдатом, який дав бій одразу трьом імперіям — польській, нацистській і більшовицькій.
Вас дивує, що він герой для українців?
А для кого тоді бути героєм?
Для того, хто здався?
Хто мовчав, коли палили села й церкви?
Ні.
Ми пам’ятаємо тих, хто боровся.
І так — боровся жорстко.
Бо мир із карателями не будується.
Ви ж не відмовляєтеся від пам’яті про Пілсудського?
Хоча саме він у 1919 році вторгся в Україну, саме польське військо придушувало ЗУНР, саме поляки катували українців у львівських тюрмах.
А коли українці наважилися відповісти —
ви кажете «варварство»?
Насильство породжує насильство, пане Дуда. Не навпаки.
І якщо ви не розумієте, чому вас обіймають українці у вишиванках із червоно-чорними стрічками — то тому, що ці люди вашу націю пробачили. Але своїх не зрадили.
Пробачили за кров, за сльози, за приниження.
Бо вони хочуть майбутнього.
А не повернення в колоніальну травму.
Українці довели, що вміють бути друзями.
А ваші військові — ні.
Жодна ракета, що влітала з РФ у небо України, не була збита Польщею.
Жодна.
І в цей час ви вказуєте нам, яких героїв можна шанувати, а яких — ні?
Це що, не цинізм?
Нехай вас не лякає червоно-чорний прапор.
Це не прапор війни.
Це прапор пам’яті й боротьби.
І якщо ви не готові це зрозуміти —
отже, ви так і не збагнули, звідки береться свобода.
Не з наказу. А з готовності вбивати і вмирати за своє.
Тож якщо ви справді хочете бути з Україною, а не лише говорити про це — почніть із поваги.
Не до символів, а до вибору народу.
І тоді, можливо, ці обійми стануть щирими й для вас.

10.01.20

Константин Плисовский - бригадный генерал, руководитель обороны Брестской крепости 1939 года

Плисовский
Константин Плисовский

Константин Плисовский, бригадный генерал, руководитель первой обороны Брестской крепости 1939 года. С нуля сформировал четыре батальона из местных резервистов-белорусов. Героически отбивали атаки вермахта, потом РККА. Попал в плен, расстрелян НКВД во время катынской резни 1940.

13.11.19

Про продаж землі в Польщі

Польща: Максимальний площа ділянки для одного власника - 500 га. Земельний ринок перебуває під пильним контролем держави - Агентства сільськогосподарської власності (яке викупляє землю за ринковою ціною). А ось дозволи на купівлю землі іноземцями скасували ще у 2016 році.

Умови покупки землі в Польщі. В її Конституції так і зафіксовано: основа сільського господарства країни - сімейне фермерське господарство. Це до того, що сьогодні польську землю іноземець може придбати, тільки якщо доведе свій намір самостійно її обробляти,

25.08.19

Советская армия вошла в 1939г в Польшу, чтобы спасти от злых поляков своих братьев украинцев и белорусов, населяющих Польшу.



«Осенью 1939 незадачливые руководители панской Польши, по указке англо-французских империалистов, затеяли войну против Германии...» - выдержка из Малой советской энциклопедии, стр. 543, том 10, 1940 г.