Феномен Трампа: чому половина Америки повірила брехуну?

Багато людей продовжують ставити те саме питання: як Дональд Трамп прийшов до влади? Чому така масова підтримка дісталася людині, яку широко вважають неосвіченою, безвідповідальною та нарцисично самовдоволено одержимою собою? Чому інтелект, компетентність та досвід раптом стали такими незначними в політиці — і що це говорить про саму демократію? 

 • Популізм завжди продає прості відповіді. Де експерти говорять про складність, ризики та нюанси, популісти кричать гасла. «Побудуй стіну.» «Поверни велич.» Гасло завжди коротше за аналіз — і тому ефективніше для мас, які втомилися думати, або ті, хто й спочатку не хотів думати глибоко. 

 

 • Емоція перемагає аргумент. Трамп, як і кожен демагог, говорив не до розуму, а до емоцій. Його риторика будувалася на гніві, образі та страху. Він створював ворогів, обіцяв помсту та уникав складних пояснень. Як і багато популістів до нього, він менше покладався на програми та більше — на обурення й емоційно заряджені наративи. 

 

 • Простота стає мовою «простих людей». Інтелектуали майже завжди програють у масовій політиці. Складна мова дратує людей. Багато хто відчуває дискомфорт, коли чогось не розуміє, але замість визнання цього звинувачують мовця. Людина, яка говорить простіше, сприймається як «одна з нас». 

 

 • Впевненість плутають із компетентністю. Людська природа не змінилася. Люди досі плутають рішучість із мудрістю, а впевненість — із знаннями. Трамп став ідеальним прикладом ефекту Даннінга-Крюгера: людина з обмеженим розумінням, яка видає себе за генія. Проте саме ця сліпа самовпевненість сприймається багатьма виборцями як сила. 

 

 • Популісти оточують себе слабшими людьми. Демагоги та лідери з авторитарним мисленням бояться інтелектуальних незалежних мислителів. Тому вони часто оточують себе лояльними, але менш компетентними фігурами. Перша адміністрація Трампа частково стримувалася інституційною інерцією та традиційними республіканцями. Пізніше багато критиків стверджували, що він дедалі більше віддавав перевагу лоялістам, теоретикам змов та ідеологічним фанатикам перед досвідченими професіоналами.

 

 • Історія повторюється знову й знову. Суспільство, яке шукає легкі відповіді, неодноразово відчиняє двері демагогам. Замість того, щоб прийняти складну реальність демократії — компроміс, інститути, відповідальність — люди обирають ілюзію простоти. Вони хочуть «сильного лідера», який нібито «знає, як» і нарешті «скаже правду», навіть якщо ця правда переважно вигадка.

 

 • Знання саме по собі стає недоліком. Один із парадоксів сучасної політики полягає в тому, що інтелект часто здається слабкістю. Розважливість породжує сумніви, а сумніви дратують людей. Той, хто аналізує, здається невпевненим. Той, хто обіцяє певність, звучить переконливо. Для багатьох виборців зовнішність важливіша за реальність. 

 

 Урок простий і жорстокий: демократія без розважливих виборців — лише оболонка. Доки значні частини суспільства продовжуватимуть вірити в легкі відповіді на складні проблеми, феномен Трампа — або щось дуже подібне до нього — повертатиметься в різних країнах і під різними обличчями. 

 І щоразу він приходить із тією ж обіцянкою: «Тільки я можу це виправити.» Саме тому демократія вимагає більшого, ніж просто голосування. Вона вимагає думати. Без цього будь-хто з гаслом може стати твоїм господарем.

«План Трампа» по принуждению Украины к миру с самого начала был совершенно бесхитростным

«План Трампа» по принуждению Украины к миру с самого начала был прозрачным и совершенно бесхитростным. Причем сам Трамп почти открытым текстом озвучивал его, хотя и по отдельным частям. Он неоднократно заявлял, что это не его война, и при нем такого безобразия не случилось бы, он прямо указывал на реального «закопёрщика» этой войны — Байдена, чья семья имела во всём этом прямую материальную выгоду (что не мешает семье Трампа тоже активно наращивать семейный бюджет на разных конфликтных историях — в той же Газе, например).

Трамп почти открытым текстом выражал свое крайне неодобрительное отношение к Европе, что тоже можно понять: Европа — это гнездовище глобальной бюрократии, стоящей за проектом упрощения мировой системы по рецептам Давоса. Проектом, который является принципиально противоречащим выдвинутой Трампом еще в первую каденцию проекту MAGA. Логично, что Трамп относится к Европе не как к союзнику, а как к противнику.

Наконец, Китай, чей товарооборот с Европой на 100 млрд долларов больше товарооборота с США. И здесь логика Трампа читается навылет — любые переговоры с Китаем на американских условиях возможны только после того, как Трамп сможет диктовать ему свою непреклонную волю, обладая контролем над решениями европейцев.

Рыболовлев не только спас Трампа, но и профинансировал Уиткоффа?

Дмитрий Рыболовлев российский миллиардер ($7 млрд), экс-владелец Уралкалия, коллекционер картин ($450 млн - «Спаситель мира» Леонардо), владелец ФК Monaco. НЕ под санкциями.

В 2008 году Рыболовлев за $95 млн купил у Трампа поместье Maison de L'Amitie, которое тот купил в 2004 году за $41 млн. Прибыль от сделки позволила Трампу пережить финкризис 2008 года и не войти в банкротство, когда рухнул рінок недвижимости. Сделку расследовали ещё на первом сроке Трампа, но ничего не смогли доказать.

Но больше всего интересует связь Рыболовлева со Стивом Уиткоффом, который сейчас является основным адвокатом россиян в Белом доме

Часть 1. российский газ – Elliott - Уиткофф:

хедж-фонд Elliott Investment Management LP (США) ведет переговоры с болгарским государственным газотранспортным оператором Bulgartransgaz о покупке доли в болгарском участке "Турецкого потока" – это последний действующий газопровод из рф в Европу. Болгарский участок является критическим для поставок в Румынию, а в перспективе: на Балканы, в Венгрию-Австрию-Словакию и Грецию-Италию
Elliott Investment через своё риэлторское подразделение Tyko Capital профинансировала на $1.2 billion строительство люксовых-башен One High Line на западной стороне Манхэттена. Девелоперы проекта One High Line – Уиткофф и Леонард (Лёня) Блаватник. Лёня - самый богатый гражданин Британии ($33 млрд), партнер Вексельберга, Дерипаски, Фридмана. Продюсер киновыделений орт-эрнста (даже снялся в "Годунове" и в "Мастере и Маргарите"). НЕ под санкциями.

Феномен Трампа: чому половина Америки повірила брехуну

Ми не раз ставили собі це запитання: як сталося, що Трамп прийшов до влади? Чому така масова підтримка дісталась людині неосвіченій, безвідповідальній і нарцисично самозакоханій? Чому політична вага інтелекту і досвіду виявилася мізерною — і що це говорить про саму демократію?

1. Прості відповіді для втомлених умів
Популізм завжди продає прості рішення. Там, де фахівець говорить про складність, ризики, нюанси — популіст вигукує гасло. «Побудуємо стіну», «Все поділити», «Повернемо велич». Лозунг завжди коротший за аналіз, а отже — ефективніший для мас, які втомилися думати або й ніколи цього не прагнули.

2. Емоція замість аргументу
Трамп, як і кожен демагог, говорив не до розуму, а до емоцій. Його риторика — не про логіку, а про роздратування. Він створив образ ворога, пообіцяв реванш, уникав складних пояснень. Як колись Гітлер, Трамп не мав програми — лише звинувачення, гнів і вигідно поданий страх.

Стратегія Путіна і маразматик Трамп

Стратегія Путіна: примарна тінь минулого 

Російський диктатор Володимир Путін ніколи не приховував свого бажання відновити «славу» російської комуністичної імперії. Його мрія – це не просто ностальгія; це небезпечний світогляд, зосереджений на ідеї, що Росія має історичне право домінувати над народами, колись пригнобленими мародерськими арміями Сталіна. Анексія Кримського півострова у 2014 році була видимим проявом цієї імперської стратегії, а стримана реакція Заходу дала Путіну сигнал рухатися далі. 

Повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році стало тривожним дзвінком, який нарешті пролунав міжнародний осуд. Це призвело до широких санкцій і похитнуло основи глобальної архітектури безпеки. 

Війна великих масштабів 

Це не просто конфлікт між двома країнами. Війна, коріння якої сягає десятиліттями, перетворилася на конфлікт, де переплітаються військові, політичні та ідеологічні лінії влади. Україна не просто захищає свої кордони; вона захищає західну демократію, суверенітет і цінності. Хоча основне протистояння відбувається на українській землі, на кону стоїть набагато більше, ніж прикордонна суперечка між двома країнами. 

Поки українці стикаються з танками та безпілотниками на полі бою, на Заході відбувається інша, менш помітна, але не менш важлива боротьба – політична боротьба за спадкоємність та довговічність альянсу. Ключовою фігурою в цій боротьбі є президент США Дональд Трамп. Його поблажливість до Путіна та небажання підтримувати Україну подарували Путіну небезпечну надію. 

Коротко о политике: Речь Трампа в Конгрессе

1. Иммиграция. Было ужасно, немедленно всё исправилось, когда пришел я. 2. Демократы отказываются работать в двухпартийном режиме, в ущерб стране. 3. Заморозка выплат гос. денег на ненужные программы. 4. Отмена Green New Deal и Парижского договора о климате. 5. Ушли из WHO. 6. Ушли из UN Human Rights Council. Это ужасная контора, ненавидим ее. 7. Отменили природоохранные меры, включая требования перейти на электромобили. Американские автокомпании теперь будут процветать. 8. Новое правило -- мы будем отменять 10 регуляций на принятие каждой новой регуляции. 9. Перевели госработников обратно в офис. Пусть им тоже будет плохо. 10. Остановили использование правовой системы против политических оппонентов. 11. Остановили цензуру, вернули свободу слова. 12. Английский теперь -- официальный язык США, я подписал указ. 13. Переименовал Мексиканский залив в Американский, а гору Денали -- обратно в гору Маккинли.

Трамп хочет разгромить или критически ослабить одну из ключевых структур глобалистов - НАТО

В отношении бешеного (другого слова не подберешь) темпа, взятого Трампом, можно сделать одно предположение. То, что во многом действия Трампа - его личный стиль и имеют во многом субъективный характер, спорить нет смысла. Но там может быть и вполне рациональная подоплека.

В прямом соревновании Трампа и его противников, которых он обозначил как «глубинное государство Дип Стейт» он, безусловно, выглядит гораздо слабее.

За Дип Стейт - мощнейшая структурная организация. За десятилетия развития глобалистских идей в социал-дарвинистском прочтении глобалисты создали очень широкую структурную сеть, состоящую из множества самых разных правительственных и неправительственных организаций с колоссальными бюджетами и огромным числом людей, вовлеченных в их работу. Разгром USAID - это попытка дезорганизовать эти структуры, но они гораздо шире и не зависят от одного источника ресурсов.

За Трампом, будем говорить откровенно, нет вообще ничего. Кроме полученного им государственного аппарата США, который он еще и не контролирует в полной мере - поэтому, кстати, и Маск с его ВЧК. В долгой войне с Дип Стейт у Трампа нет ни единого шанса. Война - это соревнование ресурсов и организационных структур. Невозможно воевать, имея за собой себя и Маска. Это даже не война.

Однако за Трампа есть одно обстоятельство, которое трудно измерить в рациональных показателях. У глобалистов сегодня вообще нет медийных лидеров. Нет ни одного харизматичного персонажа, способного увлекать за собой огромные массы. Или хотя бы быть для них кумиром. Разного рода виртуальные фантомные персонажи вроде Греты Тунберг не вытягивают на роль лидеров, так как за лидером кроме харизмы и модельной внешности должен быть и аппаратный опыт, и какой-никакой интеллект, так как его функционал предполагает принятие аппаратных решений. Ну не девочка-аутист же на такую роль годится.

У глобалистов сегодня полный провал в кадрах. Последним был Обама, который отвечал требованиям. После него - космический вакуум. Ноль. Никого. Не только в Америке, в Европе тоже. Глобалисты на инерции сумели создать мощную структуру своих хунвейбинов «BLM плюс Антифа», но так и не смогли управлять ею, и структура сожрала сама себя. Глобалисты сумели создать пандемию как глобальный стресс-тест для прокачки своих проектов, но не потянули воспользоваться результатами этого теста. Байден же похоронил всё окончательно. Ну, а евро-лидеры нынешнего поколения - это просто нули во всех смыслах. В общем, кадровый крах глобалистов - фактор объективный. У них есть структуры, но у них нет двигателя для этих структур.

Поэтому и сногсшибательный темп, взятый Трампом с первого дня пребывания в должности. Его задача - компенсировать критическое структурное отставание от противника и превратить подавляющее преимущество Дип Стейт в организационном строительстве в его недостаток. Темп призван дезорганизовывать действия противника, чтобы он просто не успевал реагировать.

Собственно, поэтому для Трампа так важно закрыть тему с российско-украинским конфликтом и натравить Путина на НАТО, чтобы разгромить или критически ослабить одну из ключевых структур глобалистов - военно-политическую. Причем схватка в Европе даст Трампу нужную ему передышку и позволит переключиться на реорганизацию госаппарата США и приведение его в полное подчинение себе. Разгром же НАТО позволит Трампу создать кризис и станет инструментом приведения своего госаппарата в мобилизационный режим. Вот тогда и можно будет говорить о шансах. Но не сейчас.

Всі президенти США керовані з одного центру

Про Трампа, США і призначуваність ВСІХ президентів Америки, принаймні після Лінкольна (навіть Д.Кеннеді, якій після призначення сіоном - лише пішов проти них, за що швидко поплатився). 

З низки відкритих джерел вже повністю відомо - США засновувалося, себто виборювало свою примарну незалежність щоб стати світовим бастіоном сіону на гроші талмудистів, через паризький і інші філії клану Ротшильдів, відомо що перед американською революцією Беня Франклін плавав у Париж - де отримав велику мзду-допомогу від Ротшильдів - авжеж за це незабаром буде платити Америка, ПЛАТИТИ ДО СЬОГОДЕННЯ!

США, вже більше ніж 100 років поспіль є фактичною СВІТОВОЮ БАЗОЮ, ОПОРОЮ, І ОПЛОТОМ синедріону. Саме звідти - вони валили-демонтовували своє інше дітище СССР, щоб потім їм же було легше грабувати вже по одинці квазі-незалежні республіки - із США ж вони призначали і нав'язували в усіх ключових республіках колишнього вже ссср - своїх ставлеників-маріонеток, спочатку масонів, а після вже безпосередньо відданих їм сіоністів.

Трамп использовал Бесноватого в качестве пугала

Трамп бизнесмен. Его излюбленный стиль - «агрессивные переговоры». То есть, перед партнером ставится абсолютно неприемлемое условие, создаются механизмы реализации такого условия, после чего ему дают возможность альтернативы.

(Кстати, в известном фильме «Красотка» герой Ричарда Гира, хотя был по сценарию душкой и няшкой, растаявшим перед чарами уличной красавицы, скупал кризисные бизнесы примерно таким же образом - ставя контрагентов перед катастрофическим выбором между крахом и продажей бизнеса за сущие пустяки своему спасителю - то есть, герою Ричарда Гира)

Трамп использовал Путина, чтобы продемонстрировать Европе, что пойдет на все, чтобы развалить НАТО. Теперь же предлагает альтернативу: ну ладно, я не против. Но только европейцы должны раскошелиться. Причем 2 процента от ВВП, о которых речь шла в первую каденцию Трампа, можно забыть. Теперь речь о более существенных суммах. Иначе - я спущу на вас своего бешеного пса. Выбирайте, ребята.

Другой вопрос, что альтернативное предложение Трампа тоже может содержать в себе какие-то недокументированные пока идеи. НАТО как глобальный игрок для изоляциониста Трампа все равно остается противником. Поэтому если европейцы подчинятся Трампу и увеличат свои военные расходы, это неизбежно потребует создания внутри НАТО региональной оборонной структуры, а это в свою очередь приведет к необходимости коренного переформатирования НАТО в его нынешнем виде. Что хорошо укладывается в идею Трампа о создании вместо глобальных структур макрорегиональных объединений при доминировании США, но без их прямого участия в них.

Сорос – против Трампа, хасиды – за?

Адвокат президента США Дональда Трампа, Руди Джулиани, человек далеко не последний в американском истеблишменте, на днях заявил журналистам, что один из известнейших еврейских олигархов мира Джордж Сорос стоял за назначением четырех послов США на Украине, включая Мари Йованович, которая весной 2019 года ушла в отставку по личному распоряжению Трампа.

“Он (Сорос – ред.) поставил всех четырех послов там. И он нанимает агентов ФБР”, – сказал Джулиани. Это выступление может означать только одно – что противостояние Трампа и американских глобалистов вышло на новый виток конфликтности перед выборами президента США осенью 2020 года. Джулиани также отметил, что Сорос контролирует многие СМИ в США и других странах.

Россия напала на Украину для того, чтобы исполнить желание Владимира Путина восстановить Российскую империю

Adam Schiff Slams ‘That Charlatan in the White House’

Фрагмент (начало) выступления председателя комиссии по разведке американского Конгресса конгрессмена Адама Шиффа (Adam Schiff) на больших публичных слушаниях в Конгрессе по импичменту против президента ТрампаТрампа: