Андрей Дементьев: Осталась грязною Россия - Страна рабов, а не господ. Кто виноват что вы такие? С моралью гопников народ!

Відомий російський поет Андрій Дементьєв (всі знають його вірші з пісень «Отчий дом», «Давай попробуем вернуть», «Без тебя», «Я жду весну», «Яблоки на снегу», «Алёнушка», «Лебединая верность», «Я тебя рисую», «Поздняя весна» і багато інших) написав кілька сміливих віршів про Росію та про те, що з нею відбувається. На це він просто не міг заплющувати очі і не боявся висловлювати правду. 
                         
«Мне так неуютно стало…»

Мне так неуютно стало
В лоне родной страны.
Душа от обид устала,
От торжества шпаны.

Всем заломили руки,
Кто косо взглянул на власть.
Уж лучше с ней жить в разлуке,
Чем в лапах ее пропасть.

Муза, не будь слугою,
Как я не стал холуем.
Мне легче уйти в изгои,
Чем видеть, как рушат дом.

Как рушат любимый берег,
Где боль моя и друзья.
…В Россию лишь можно верить,
А жить в ней давно нельзя.

Лилия Зарецкая "Может быть..." Песня из её альбома "Капитан" (переклад українською мовою)

Лілія Зарецька "Може бути..." Пісня з її альбому "Капітан" (переклад українською мовою)

Може, ще не пізно все змінити,
Все пробачити, все зрозуміти,
Можливо туга світло сонця не закриє,
Світанок силу знов посіє –
На день, на рік, на цілий вік.

Вдалину лечу, за собою палю мости...
Ім'я шепочу – тільки не почуєш ти...
Вдалину лечу, за собою палю мости...
Ім'я шепочу – тільки не почуєш ти...

Може, я ще зумію все збагнути,
Без кохання зможу я прожити,
Не писати, не дзвонити,
Поодинці в світі жити...
Але не повернусь, прости...

Вдалину лечу, за собою палю мости...
Ім'я шепочу – тільки не почуєш ти...
Вдалину лечу, за собою палю мости...
Ім'я шепочу – тільки не почуєш ти...

БРАВО, КЛАВДІЯ ПЕТРІВНА!)))

Ну, друзі, тепер, здається, я чув усе і мене в цьому житті нічим не здивуєш.)))

Я прослухав пісні Клавдії Петрівни. Деякі треки навіть по кілька разів!
Ні, вибачаюся, я не прослухав, а уважно промоніторив ці треки, бо слухання - це щось інше: це цікавість, відкриття чогось справді нового, насолода від процесу…
Але тут ідеться про зовсім інші речі. Втім, усе по порядку.

Нещодавно мені на сторінці залишив допис один молодий режисер - палкий прихильник постмодернізму. Він написав буквально таке: «Ви навіть не зрозуміли, що ми вступили в епоху постмодернізму. Постмодернізм - це культурна епоха, коли люди зрозуміли, що розвиватись більше нікуди - епоха геніїв і титанів позаду. Усе вже написано, зіграно і сказано до нас. А нам лишається тільки зібрати весь цей ваш хлам докупи, винести на смітник, облити бензином і спалити! Спалити всіх ваших авторитетів, всі ваші зразки для наслідування, всіх геніїв і провидців…
І коли все згорить дотла, то на цьому всесвітньому попелищі ми, постмодерністи, все почнем з нуля, з самого початку…ʼ

Гадаю, досить цієї цитати. А тепер декілька спостережень, відштовхуючись від сказаного.

Дискурсивна система постмодернізму створює картину «гіперреальності симулякру»

Дискурсивна система постмодернізму створює картину «гіперреальності симулякру»* за допомогою медійних образів через фігури трікстерів, фріків та ін.

Назвемо головні з моменти цієї системи:

- відсутність логіки - відмова від причинно-наслідкових зв'язків, торжество абсурду;

- еклектичність - поєднання різнорідних стилістичних, дискурсивних та ідеологічних елементів;

- руйнування таких категорій, як «правда», «реальність», «факт» та заміна їх перформансами, акціями, флеш-мобами, які використовують реальність в якості матеріалу для своєї естетичної практики;

- аморалізм - відмова від етики, як і взагалі заперечення всього цінного та ієрархічного.
__________
*Що ми розуміємо під «гіперреальністю симулякра»?
Це коли порушується зв‘язок між речами, явищами та знаками, а інформація замість того аби створювати справжні комунікації лише інсценізує їх.

Швачка – Тарас Григорович Шевченко

Тарас Григорович Шевченко

Швачка

Ой не п'ється горілочка,
Не п'ються й меди.
Не будете шинкувати,
Прокляті жиди.

Ой не п'ється теє пиво,
А я буду пить.
Не дам же я вражим ляхам
В Україні жить.

Ходім, батьки-отамани,
У Фастов в неділю
Та надінем вражим ляхам
Кошуленьку білу.

Ні, не білу, а червону…
Ходім погуляєм.
Та в пригоді свого батька
Старого згадаєм,

Василь Стус - Господи, гніву пречистого...

Господи, гніву пречистого
благаю — не май за зле.
Де не стоятиму — вистою.
Спасибі за те, що мале
людське життя, хоч надією
довжу його в віки.
Думою тугу розвіюю,
щоб був я завжди такий,
яким мене мати вродила
і благословила в світи.
І добре, що не зуміла
мене від біди вберегти. 

Василь Стус

Текст песни «Еврейское казачество восстало»

Вперед друзья, вперед пора настала,
Канун исхода празднует народ.
Еврейское казачество восстало,
В Биробиджане был переворот.

В казачий круг сошлись мы втихомолку,
Блюдя законы всех великих смут,
Прикрыли мы папахами ермолки,
и к седлам приторочили талмуд.

Никто не шел на должность атамана,
Ведь атаман поскачет первым в бой,
Потом избрали Лёву Блейзермана,
Он взял за это денег боже ж мой.

В СРСР крали все - навіть сюжети картин

 Знайдіть десять відмінностей у композиціях

Таллі Філмус (Tully Filmus), "Зустріч у рабина", 1908 рік, США

Tully Filmus (American/Moldova, born 1903) Title: IN THE RABBI'S STUDY. Medium: Oil on Canvas. Size: 30 x 40 in. (76.2 x 101.6 cm.)

В. Сєров, "Ходакі у Лєніна", 1950 рік, СРСР

Забавные одностишья Haтальи Резник

* Как жаль, я Вам теперь не по карману…
* Ты шкаф большой, но антресоль пустая.
* Вы с этим умным видом даже спите?
* Гляжу, Вы лирик с матерным уклоном…
* А в письмах Вы казались мне стройнее…
* “Нахал!”- совсем не значит “Прекратите!»