Як колишня імперія оговтується від свого краху?
Ні. Подивіться на Іспанію.
Іспанія просто сіла на лавку для швидкої сієсти о 14:30 у 1650 році, занурилася в 3-столітню кому, а прокинулася, виявивши, що тепер це бюджетний готель для британського робітничого класу.
Падіння Іспанської імперії – це найвидовищніше геополітичне пікірування в історії людства. Вони перетворилися з жахливого «Меча християнства» – нації, яка володіла Америкою, океанами, Ватиканом, Австрією, Німеччиною та Бельгією – на країну, основним внеском якої в сучасний світ є «Ібіца», Zara та тапас. Гаразд, я трохи перебільшую... Але ви зрозуміли.
Трагедія Іспанії полягає не в тому, що вони втратили свою імперію, а в тому, що вони стали слугами народу, який колись залякували. Протягом двохсот років іспанська піхота була бичем Європи, жахливою військовою машиною, яка тиснула протестантів заради розваги. Сьогодні? Нащадки цих загартованих терцій шалено надувають бананові човни для п'яних німецьких туристів на Майорці.
Іспанія мала найбільший прибуток в економічній історії: вони пограбували цілий континент його золота та срібла. І що вони з цим зробили? Чи побудували вони промисловість? Чи інвестували вони в інфраструктуру? Ні. Вони витратили все на розкішні церкви та війни, які програли, а потім тринадцять разів оголошували дефолт за своїм державним боргом.
Вони є переможцями лотереї в історії, які витратили все на кокаїн та порцелянові статуетки, а тепер живуть у трейлері. Іспанія доводить, що можна отримати ключі від світу і все одно замкнутися поза домом.