28 грудня 1978 в жахливих муках помер 51річний Гéлій (Євген) Іванович Снєѓирьов (14.05.1927—28.12.1978)
Гелій Снєѓирьов - письменник, кінорежисер, кіносценарист та журналіст, правозахисник-дисидент. Навчався на акторському факультеті Харківського театрального інституту. Близький друг Віктора Некрасова. Свої твори писав українською та російською мовами.
Рідний дядько Снєгірьова — письменник Вадим Собко — щоб "заспокоїти" Гелія розповів, що його сестра, (матір Гелія) 1930-го була свідком обвинувачення у справі «Спілки визволення України», яку сфальсифікували радянські спецслужби, щоб кинути за ґрати українських науковців і літераторів дореволюційного покоління. Від переживань матір Гелія захворіла й швидко «згоріла» у 36 років. Про процес «СВУ» в той час годі було щось довідатися, та ще жили свідки. Снєгірьов почав їх розшукувати, перечитувати старі газети.
Зустрічався з учасниками процесу СВУ, зокрема Матушевським і Всеволодом Гансовим (на світлині Г.С. з В.Гансовим).
Й 1975-го написав оповідання про «СВУ» — «Ненько моя ненько... або Набої для розстрілу».