«Щоб придушити будь-яке повстання, не потрібне насильство. Методи, подібні до гітлерівських, застаріли. Достатньо створити настільки потужну колективну обумовленість, що сама ідея повстання більше не буде зʼявлятись в головах людей.
Ідеально було б формувати людей від народження, обмежуючи їхні вроджені біологічні навички. Потому ми продовжили б доведення до кондиції, різко скоротивши освіту, звівши її до засвоєння дише професійних вмінь. Неосвічена людина має обмежений світогляд, і що більше її мислення обмежується посередніми заняттями, тим меншою є її здатність до повстання. Ми повинні зробити так, щоб доступ до науки ставав усе складнішим і загалом елітарним, щоб існував розрив між людьми та наукою, і щоб інформація для широкого загалу не мала підривного змісту.
Головне - без філософії. Тут ми також повинні застосовувати силу переконування, а не пряме насильство: ми транслюватимемо по телебаченню розважальні програми, які зачіпають лише емоції та інстинкти. Розум буде зайнятий марнотами та грайливістю.
Утримувати розум від міркувань можна постійними розмовами і музикою. Ми поставимо сексуальність на перше місце в списку інтересів людини. Немає кращого сексуального транквілізатора. В цілому, ми будемо робити це таким чином, щоб усунути серйозний сегмент існування, висміювати все ціннісне, постійно підтримувати легковажність, щоб ейфорія публічності стала еталоном людського щастя і взірцем свободи.
Таким чином, обумовлення призведе до такої інтеграції, що єдиний страх, який нам доведеться підтримувати, буде полягати у виключенні із системи, і, відповідно, у неможливості отримати доступ до умов, необхідних для щастя.
З масовою людиною, сформованою таким способом, слід спілкуватися як з тим, ким вона є: як з коровою, і стежити за нею, як за стадом. Все, що призводить до апатії її здорового глузду, є суспільним благом, і те, що могло б цей глузд розбудити, слід висміювати, придушувати, боротися з ним.
Будь-яка доктрина, яка ставить під сумнів систему, повинна бути визнана підривною і терористичною, а з тими, хто її підтримує, будуть потім поводитись як із терористами».
Гюнтер Андерс. «Застарілість людини, 1956 рік
Гюнтер Андерс (Ґюнтер Штерн) - єврейський письменник,