Тайный договорняк Байдена и Путина: убить как можно больше украинцев

Андрей Илларионов: Тайное становится явным - мирный план и секретные договорняки Байдена с Путиным 

"Это вторжение и эта война не состоялись если бы Путину сильно не помогали. И мы теперь знаем кто и как это делал". 

Невидимые красные линии. Как ЦРУ тайно помогает Путину — Newsweek 

«Тайная война с тайными правилами, которые лежат в основе всего, что происходит в Украине» 

В ходе трехмесячного расследования Newsweek пообщался с более чем десятью экспертами и должностными лицами разведки. Издание также искало альтернативные точки зрения. Все авторитетные эксперты и официальные лица, с которыми общался Newsweek, согласились, что ЦРУ имеет тайные договоренности с Москвой. 

В ноябре 2021 года, за три месяца до вторжения, Байден отправил Бернса в Москву, чтобы тайно договориться с Путиным о красных линиях в случае вторжения России в Украину и принять правила взаимодействия. Администрация Байдена пообещала, что Соединенные Штаты не будут воевать напрямую и не будут добиваться смены режима в Москве. Россия ограничит свое нападение Украиной и не будет нападать на другие страны. Однако эти тайные переговоры вопреки всем американским правилам не протоколировались и записи о них не велись. 

«Один из самых больших секретов конфликта в Украине заключается в том, как много не знает ЦРУ».

Вольтер (Франсуа Марі Аруе)

Вольтер (Франсуа Марі Аруе)

(1694-1778рр.)

«Як би там не було... моя основна мета полягає в тому, щоб пізнати суспільну людину»

 Французьке Просвітництво — це ціла плеяда видатних імен та талановитих праць, конструктивних ідей та оригінальних реформаторських проектів. Мислителі цього періоду в принципі були однодумцями. Вони, так би мовити, «тягнулися» один до одного, хоча й не завжди поділяли погляди «партнерів», підтри­мували між собою товариські стосунки. Якби метою досліджен­ня було виявлення «душі» Просвітництва, ми говорили б перед­усім про Вольтера. Як зазначає В.Кузнецов, «історична роль Вольтера визначається насамперед тим, що він виявився фун­датором, «патріархом» і впродовж більш ніж 60 років своєї твор­чої діяльності залишався найактивнішим та найвпливовішим представником французького Просвітництва» (Кузнецов В. Н. Философское творчество Вольтера и современность // Вольтер. Философские сочинения.— М., 1989. — С.5).

  Вольтер народився в сім'ї паризького нотаріуса, навчався в єзуїтській колегії Людовіка Великого в Парижі, виявив неаби­які здібності, серед яких вирізнялась гострота розуму, відчуття ситуації і точне слово, яке супроводжувало його впродовж жит­тя. У 12-річному віці за сприянням аббата де Шатонефа Вольтер ввійшов у коло паризьких вільнодумців. Під впливом їх критич­ного сприйняття дійсності формувалися його проникливий ро­зум, загальне світобачення, вільнодумство. За критику, спря­мовану на герцога Філіппа Орлеанського, після закінчення колегіуму Вольтер був ув'язнений в Бастилію. Далі — більше: сварка з кавалером де Роганом і ... знову Бастилія. Потім — висилка з Парижа, поїздка до Англії, знайомство з англійською філософією і ньютонівським природознавством, перші філо­софські, історичні і літературні трактати.

Вольтер про жидів в своєму “Філософському словнику”

Вольтер, “Філософський словник”, зі статті “Жиди”: 

“... ви виявите в них [жидах] лише неосвічений і варварський народ, який здавна поєднує найогиднішу жадібність із найнеприємнішими забобонами і з непереборною ненавистю до всіх народів, які їх терплять і при цьому їх же збагачують.

Протягом століть ми вас пригнічували і вбивали, ми піддавали вас мукам, щоб змусити вас віддати нам ваші гроші, багато разів ми виганяли вас із жадібності, а потім закликали вас назад із жадібності та дурості.

Вся відмінність полягає в тому, що наші священики спалювали вас руками мирян, тоді як ваші священики робили людські жертви своїми власними руками.

Ви хочете жити у світі? Беріть приклад з лазні та гебрів (зороастрій). Вони набагато давніші за вас і розпорошені по світу як ви. Особливо гебри. тобто нащадки древніх іранців, які зараз як і ви перебувають на становищі рабів, а колись протягом довгого часу були вашими панами. Вони мовчали, і вам слід брати з них приклад”.

Ви - тварини, які вміють рахувати, постарайтеся стати тваринами, які вміють думати.

Article ‘Juifs’ in the Kehl edition of the Dictionnaire Philosophique (1784)

Вольтер

Партызаны… Партизаны — Беларускія сыны…

Партызаны… Партизаны —

Беларускія сыны…

Некалі пытаўся ў маці:

— Партызаны. Хтояны?

— А, што гэтыя, што тыя,

Было, дзетка, ўсё адно.

Хоць ты ў пролубку. На дно.

Пракліналі тых i гэтых.

Нямарознiцы… Вайна.

А што ў кніжках ды газэтах —

Болей выдумкі. Мана.

Фрыцы ў вёсцы, курашнупы:

«Матка, яйка… дай, гіб мір.

Ахтунг! Ахтунг! Партызанен.»

Злыбядоты крутавір.

Гэтыя ж ваўкамі зь лесу,

Як зладзеі, па начы.

Здалі Кіеў, Менск, Адэсу.

Мыш пад венікам. Маўчы.

Брэх сабак. Раве карова.

Як дажыцьма да вясны?

Нехта лезе ў хлеў праз дровы…

Беларускі сыны…

«Адкрывай, мамаша, дзьверы,

Дасыпайце свае сны.

Партызаны мы, ня зьверы,

Беларускія сыны.

Па дарозе нам папала,

Паўзьлі моўчкі праз агонь.

Кладзі ў торбу хлеб i сала.

Гнала мабыць самагон?

Што?.. Няма?..

Куда схавала?

А ў гляку хіба неён?

Я шапну нібы замову:

„Вы чужыя ці свае?

Не бярыце хоць карову,

Мы ж загінем без яе“».

Жылі ў страху і адчаі,

Са сваей бядой адны.

Немцы днём,

ну, аначамі…

Беларускія сыны.

Алесъ Марочкин. «Беларускія сыны».

(Из сборника «Калодзеж у жыце», Минск, 2013, с. 49).

ст. лейтенант Юрій Луценко про УПА

Під рубрикою «Зі скарбниці військової думки » продовжуємо цитувати заступника начальника штабу 251 окремого батальйону ТрО капітана Юрія Луценка, якому нараховано 30 років вислуги за те, що він боровся з бандерівщиною на Донеччині. Нижче – цитата з інтерв’ю на той момент старшого лейтенанта Луценка газеті «Московский комсомолец в Донбассе», №46 від 13.11.2002:

«Да, мы можем признать УПА воюющей стороной. Но на чьей стороне? Может быть, им стоит пенсии получать в Берлине? И будут ли рады немцы такому обращению за пенсиями? Опять же, море людей во всем мире заинтересовано в этой проблеме. Какой будет реакция Польши, России, Израиля, США, Канады, Австралии? Когда в 1995 году этот вопрос обсуждался в Верховной Раде, тогдашний спикер Александр Мороз послал запросы в иностранные посольства и получил официальные ответы, что государства Польша, Израиль и Россия разорвут дипломатические отношения с Украиной в случае реабилитации УПА. Может быть, сейчас время изменилось, и такой резкой реакции не будет, но реакция мирового общественного мнения в любом случае последует, если Украина признает людей, осужденных Нюрнбергским трибуналом, ветеранами войны»

Записки пасквилянта

Василь Стус - Господи, гніву пречистого...

Господи, гніву пречистого
благаю — не май за зле.
Де не стоятиму — вистою.
Спасибі за те, що мале
людське життя, хоч надією
довжу його в віки.
Думою тугу розвіюю,
щоб був я завжди такий,
яким мене мати вродила
і благословила в світи.
І добре, що не зуміла
мене від біди вберегти. 

Василь Стус

В справі українсько-жидівських відносин

Соломон Гольдельман

Соломон Гольдельман у 1920-1922 р.
Фото з книги Лева Биковського
"Соломон Ізраїлевич Ґольдельман 1885-1974:
біо-бібліографічні матеріяли",
Денвер-Єрусалим, 1976

Мені здається, що у громадського або політичного діяча з України, який волею обставин попадає в наші часи за кордон, а особливо в такий центр української еміґрації, як Відень, — найбільше здивовання повинна викликати та цілковита відсутність правдивої информації про те, що робилося і робиться там, в далекій країні, з якої зустрічається тут на кожному кроці, поміж всіх кол без ріжниці: українських, жидівських, соціалістичних і буржуазних, взагалі у цілої опінії за кордоном.

Це нерозуміння становища річей на Україні виявляє також позіція жидівських громадських кол, а саме тої їх частини, що тісно звязана з життям жидівського громадянства на Україні і завше готова так чи инакше вплинути на зміну його становища.

Я говорю про активну частину, громадсько та політично орґанізовану, чи то є кола буржуазні, як сіоністи, чи кола національно-соціалістичні, як Поалей-Ціон, або Бунд.

Ці кола розвязують заплутану проблєму українсько-жидівських відносин, як це не дивно, числючись з соціально-ріжнородним їх складом, однаково: вони всі отверто ворожі українській національній державности.

Безумовно, загальною психолоґичною підставою цього відношення треба числити ту хвилю погромів, що прокотилася по Україні в січні-березні 1919 року, в час большевицького наступу на Україну, і яка в тих чи инших формах продовжувалась потім ще скілька місяців, головне — на теренах селянських повстань проти большевицької влади.