Стратегія Путіна: примарна тінь минулого
Російський диктатор Володимир Путін ніколи не приховував свого бажання відновити «славу» російської комуністичної імперії. Його мрія – це не просто ностальгія; це небезпечний світогляд, зосереджений на ідеї, що Росія має історичне право домінувати над народами, колись пригнобленими мародерськими арміями Сталіна. Анексія Кримського півострова у 2014 році була видимим проявом цієї імперської стратегії, а стримана реакція Заходу дала Путіну сигнал рухатися далі.
Повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році стало тривожним дзвінком, який нарешті пролунав міжнародний осуд. Це призвело до широких санкцій і похитнуло основи глобальної архітектури безпеки.
Війна великих масштабів
Це не просто конфлікт між двома країнами. Війна, коріння якої сягає десятиліттями, перетворилася на конфлікт, де переплітаються військові, політичні та ідеологічні лінії влади. Україна не просто захищає свої кордони; вона захищає західну демократію, суверенітет і цінності. Хоча основне протистояння відбувається на українській землі, на кону стоїть набагато більше, ніж прикордонна суперечка між двома країнами.
Поки українці стикаються з танками та безпілотниками на полі бою, на Заході відбувається інша, менш помітна, але не менш важлива боротьба – політична боротьба за спадкоємність та довговічність альянсу. Ключовою фігурою в цій боротьбі є президент США Дональд Трамп. Його поблажливість до Путіна та небажання підтримувати Україну подарували Путіну небезпечну надію.