Скарбни́ця — 1. Урядова установа, яка володіє державними коштами, державним майном. Державна скарбниця інколи називається казно́ю (з половецької: kazna «скарбниця»). Також — місце або приміщення для зберігання скарбів, коштовностей, грошей; переносно — власне скарби, кошти, гроші.У широкому значенні: місце зосередження яких-небудь цінностей — природних, культурних, духовних тощо. Особа, відповідальна за ведення скарбниці, називається скарбник.
2. Місце, приміщення, де зберігаються скарби.
3. Місце зосередження яких-небудь природних цінностей.
4. Сукупність культурних та духовних цінностей, створених людиною.
Державна скарбниця України — структурна одиниця Національного банку України, покликана нагромаджувати і зберігати запаси коштовних металів та інших коштовностей, здійснювати з ними відповідні операції для примноження золотовалютних резервів Національного банку України.