Русна́к (стара назва українців) — етнонім, синонім слова русин. Також вживається як самоназва лемків.
РУСНАКИ́, ів, мн. (одн. руснак, а, чол.; русначка, и, жін.), діал. Русини. Ще далі за Ярму тою, в далечіні видно сільце Шляхтову над самою течією. Це вже останнє в Карпатах село, заселене русинами, чи «руснаками», як вони самі себе звуть (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); Якийсь жовнір почав мені відповідати по-польськи, але вухо чуло, що це наш брат, руснак (Гнат Хоткевич, II, 1966, 370); Дівчата-русначки заплітаються там в дрібниці, і в кожної сорочки з поликами (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 912.
