З АРХІВУ Інституту для вивчення СССР:
До редакції Українських Видань “Інституту для вивчення СССР”.
Я довідався, що після видання моєї монографії — “Жидівська автономія на Україні” - виникли сумніви щодо уживаних мною термінів “жид” і “жидівський” замість прийнятих у Совєтській Україні “єврей” і “єврейський”.
З приводу цих сумнівів стверджую, що термін “жид” є властивий українській мові як теж іншим слов’янським мовам (наприклад: польська, чеська, білоруська), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові російській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживати виключно слова “єврей” зі святенництва, щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого сенсу слова “жид” у російській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї Монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора.
І справді, я уживаю послідовно цієї термінології в моїх українських творах уже з 1918 р., коли я почав говорити та писати українською мовою. Так, уже моя перша більша праця в українській мові — “Листи жидівського соціял-демократа про Україну”, котру я видав у Відні в 1921 р., уживає виключно термін “жид”.
Так само моя стаття про становище жидівства в СССР, надрукована в ч. 16 “Українського Збірника” в “Інституті для вивчення СССР” у Мюнхені, уживає термінів “жид”, “жидівський” і т. д. Взагалі, я засадничо ніколи не погодився б на уживання терміну “єврей” у моїх українських працях, бо добачав би в тому святенництво та боягузство.
Проф. д-р Соломон Ґольдельман
Єрусалим, січень 1964.
Джерело: Юрій Тамарський. «Пригоди фільмара». // Джерзі Ситі; Н. Дж., 1986
Соломо́н Ізраї́левич Ґольдельма́н (псевд.: Золотаренко, Шалом Кишиневер; народ. 5 грудня 1885, Сороки, Бессарабська губернія, нині Молдова — аомер 3 січня 1974 в Єрусалимі) — визначний діяч української єврейської громади, вчений-економіст. Дійсний член УВАН (1964).
Автор праць з економіки та національно-етнічних проблем, серед яких «Листи про Україну. Матеріали до історії українсько-єврейських відносин за часів революції» (1921), «Населення і комуністична партія в радянській Україні у національному і соціальному розрізі», «Жидівська національна автономія в Україні 1917–1920 рр.» (Мюнхен, 1963) та ін.
Інститут для вивчення СССР був створений в Мюнхені 8 Липня 1950 р. Інститут являв собою вільну корпорацію вчених, що покинули Советський Союз і працювали, досліджуючи науково СССР.