Придбання Сивочолим Гетьманом у самого себе телеканалу «Прямий», який раніше був записаний на підставну особу – Володимира Макеєнка, породжує цілком природнє запитання: чи могла антитерористична операція, яку 18-20 лютого 2014 року тодішня влада влаштувала в центрі Києва і в результаті якої загинуло біля сотні людей, проводитись без участі голови Київської міської державної адміністрації? Відповідь очевидна – категорично, ні. Володимир Володимирович Макеєнко, голова КМДА з 25 січня по 7 березня 2014 року, член Політради Партії Регіонів і екс-заступник голови фракції Партії Регіонів у Верховні Раді був однією з ключових ланок антитерористичних операцій «Бумеранг» і «Хвиля». Зокрема, велика кількість поранених і загиблих 18 лютого 2014 року на вулиці Інститутській спричинена тим, що Макеєнко розпорядився зачинити виходи зі станції метро «Хрещатик» і тому учасники акцій протесту не могли сховатись у вестибюлі цієї станції, що виходить на вулицю Інститутську.
Друге запитання, яке витікає з першого: чому, у такому разі, Макеєнку не тільки вдалось уникнути кримінального переслідування (нагадаю: його попередника Олександра Попова судять за те, що він не перешкоджав міліції розігнати мітинг на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року), але Макеєнко навіть став довіреною особою Порошенка й у інтересах 5-го президента та на гроші останнього навесні 2017 року придбав у сина Януковича телеканал «Тоніс», перейменований згодом у «Прямий»? Куди ж дивились чесні та непідкупні начальник Управління/Департаменту/Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, прокурор Олексій Донський та їхня бойова подруга Євгенія Закревська? Як допустили таке неподобство «адвокати Небесної Сотні», «Адвокатська дорадча група» та інші шахраї… вибачаюсь, професійні громадські активісти, що заробляють на горі людей, рідні яких загинули в центрі Києва в січні-лютому 2014-го?Відповідь також очевидна – усі ці горбатюки, донські та інші закревські, насправді, працювали на власну кишеню й допомагали Порошенкові шантажувати попередників, забираючи в них майно. Яскравий приклад тому – історія про те, як Горбатюк і Закревська намагались продати оточенню екс-міністра внутрішніх справ Захарченка кримінальне провадження про викрадення Юрія Вербицького та Ігоря Луценка в обмін на передачу Порошенку телеканалу «112 Україна». З керівником цього каналу була навіть укладена письмова угода про закриття двох справ – Горбатюк збирався продати ще й справу про вбивство журналіста Веремія. Я про цю історію зняв цілий документальний фільм
https://youtu.be/lFH6TYUzSjA
Але оприлюднення кричущих фактів ніяк не вплинуло ані на доходи Закревської, ані на долю Горбатюка, який продовжує перебувати на волі й навіть щось там час від часу публічно коментує.
Що цікаво, до речі: посередником, який від імені Порошенка та Горбатюка підписував з представником Захарченка «понятійну угоду», був Віктор Поліщук – власник торговельних мереж електроніки «Технополіс» та «Ельдорадо», торговельно-розважального центру «Гулівер», Банку «Михайлівський» та низки будівельних компаній. Дружина Поліщука, Лілія Рєзва, є племінницею Світлани Медведєвої – куми Віктора Медведчука й дружини колишнього президента й колишнього прем’єр-міністра Російської Федерації Дмітрія Медведєва.
Тому розслідувати «справи Майдану», насправді, треба з обрання запобіжних заходів Горбатюку, Донському та «адвокатам Небесної Сотні». Запевняю, що в умовах слідчого ізолятора мадам Закревська й пан Титич, не кажучи вже про Сергія Вікторовича та Олексія Ілліча, могли б багато чого розповісти. Лише в такий спосіб можна довідатись, хто стріляв на Майдані й чому стільки років слідство тупцювало на місці. А всі ці «музеї Небесної Сотні» та траурні мітинги слугують лише замилюванню очей і розраховані на тих, хто не розуміє, яким чином екс-голова КМДА Макеєнко став фіктивним власником телеканалу «Прямий».
Володимир Бойко