Ці слова є синонімами, але відрізняються усталеною сполучуваністю.
Книга вчить, як на світі жить.
Свої враження від виставки ми записали в книгу відгуків.
Книжка
– загальна назва для друкованого видання літературного твору. Входить
також до цілого ряду термінологічних висловів: трудова книжка, ощадна
книжка, медична книжка.
Для проходження практики студентам потрібно оформити медичні книжки.
Мама подарувала мені нову записну книжку.
Правильно
Книга – в діловому і побутовому мовленні книгою називають зшиті докупи аркуші з відповідними записами: бухгалтерська книга, книга скарг і пропозицій, книга відгуків. Іменник «книга» звучить з відтінком урочистості, піднесеності.Книга вчить, як на світі жить.
Свої враження від виставки ми записали в книгу відгуків.
Для проходження практики студентам потрібно оформити медичні книжки.
Мама подарувала мені нову записну книжку.
Отже, існує різниця між цими словами, вони не є абсолютно тотожні і їх не
можна довільно вживати на свою вподобу. Хоч ці слова й мають схожість,
однак різниця між ними суттєва, і залежить вона не стільки від змісту, скільки від
розміру книжки. Найбільше ми вживаємо слово книжка: «Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала» (П. Тичина); «Письменному — книжка в руки» (М. Номис).
Під словом книга розуміємо грубий фоліант, гросбух — головну бухгалтерську книгу, книгу вхідних і вихідних паперів чи так зване Святе Письмо: «Чи то вмер чернець у келії, пишучи святу книгу?» (І. Франко). Виходячи з цього, треба відповідно користуватися словами книжка й книга.
Таким чином, можна вважати, що книга - це матеріальний об'єкт, а книжка - це об'єкт літератури.
Під словом книга розуміємо грубий фоліант, гросбух — головну бухгалтерську книгу, книгу вхідних і вихідних паперів чи так зване Святе Письмо: «Чи то вмер чернець у келії, пишучи святу книгу?» (І. Франко). Виходячи з цього, треба відповідно користуватися словами книжка й книга.
Таким чином, можна вважати, що книга - це матеріальний об'єкт, а книжка - це об'єкт літератури.