Кондратенко А. Етнічні війни проти українців. — К., 206. — 279 с.

Етнічні війни проти українців 1932 - 1933. Геноцид. Голодомор 1932 - 1933. Причини, жертви, злочинці [Текст] Кіндратенко Анатолій Миколайович. 

+Т3(4Укр)61
Кіндратенко Анатолій Миколайович. Етнічні війни проти українців 1932 - 1933. Геноцид. Голодомор 1932 - 1933. Причини, жертви, злочинці [Текст]. - К.-Харків : , 2008.

63.3(4Укр)

К41

Кіндратенко, А. М.     Етнічні війни проти українців [Текст]. Ч. 1 : Етнічна війна 1917 - 1921 років та голодомор 1921 - 1923 років / А. М. Кіндратенко. – 4-е вид. – К. ; Х. : [б. в.], 2009. – 120 с. – 7.00.    На основі документів, повідомлень та свідчень тогочасних авторів, аналізу етнічного складу та класового походження населення, кількості жертв різних сторін автор дійшов висновку, що війна 1917 - 1921рр. не була громадянською, а етнічною, спрямованою на винищення корінних народів, зруйнування їхнього господарського та вікового укладу життя.

ISBN 966-7409-36-8

Книги проф. А. Кіндратенка “Етнічні війни проти українців. Частина I”

• Хто винен у Голодоморі?
• В чому справжня причина Голодомору?
• Яким був етнічний склад керівництва компартії та НКВД?
• Хто має колективну відповідальність за організацію Голодоморів?
• Скільки було етапів Голодомору та скільки українців загинуло від нього?
• Хто спланував і здійснив наймасштабніший геноцид ХХ сторіччя?

Анатолій Миколайович Кондратенко (писав також під прізвищем Кіндратенко та псевдонімами Андрій Куліш і Богдан Богослов, народився 6 грудня 1935, Ленінград, нині Санкт-Пе­тер­бург) — український фізик, публіцист. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1975).
Закінчив Харківський університет (1958).
Працював у Харківському фізико-технічному інституті (1959–71): від 1967 — ст. н. с.;
Від 1972 — у Харків. університеті: від 1981 — зав., від 1991 — проф. каф. заг. та приклад. фізики.
Автор низки праць на історичну й богословську тематику під псевдонімом Андрій Куліш і Богдан Богослов:

• Матеріали до історії Скитії-України IV—V століть. Походження та дії гунів / А. М. Кіндратенко. — Харків: Просвіта, 2002. Книга 1 : Гуни в описі Амміана Марцеліна та в повідомленнях інших письменників. — Харків: [б.в.], 2002. — 84 с.: іл. — Біблиографія: с. 83. — ISBN 966-7409-28-7
• «Етнічні вій­ни проти українців» (К., 2007),
• «Європейські гуни в описах давніх авторів» (2007),
• «Старий Заповіт очима християнина» (2008; обидві — Харків) та інших.

 

Шломо Занд. Кто и как изобрел еврейский народ

Шломо Занд

Кто и как изобрел еврейский народ

Shlomo Sand. The Invention of the Jewish People

• Аннотация:
  Появление в 2008 году книги выдающегося тель-авивского историка, профессора Шломо Занда стало чрезвычайным событием.

Предисловие редактора русского издания

Появление в 2008 году книги выдающегося тель-авивского историка, профессора Шломо Занда стало чрезвычайным событием. Оно в буквальном смысле слова спасло исследователей еврейской истории, болезненно переживавших нынешнее катастрофическое состояние этой научной дисциплины. Если бы не она, кому-то из них (на худой конец, даже мне) пришлось бы на годы забросить все остальные дела и написать ее самому. Однако постфактум совершенно ясно, что у любого из них (включая, разумеется, и меня) это вышло бы гораздо хуже (ниже я объясню почему), поэтому примерно полгода (с марта по октябрь 2009 года), ушедшие у меня на работу над ее русским изданием, - не только период чистой научной радости, но и истинная экономия сил и средств. Признаюсь, никогда прежде я не получал столько удовольствия, работая на других. Быть может, только теперь мне стало по-настоящему ясно, какую радость может доставлять бескорыстное служение серьезному делу - или, в сущности, альтруизм.

В более специальном эссе я сразу взял бы быка за рога и приступил к обсуждению печального состояния еврейской историографии. Но предисловию к этой важной книге резоннее начинаться с чего-то гораздо более фундаментального. Например, с такого вполне оправданного сравнения.

Представьте себе, что все без исключения (а их немало) современные учебники по истории Греции начинаются с оригинального рассказа о Девкалионе и Пирре. Оказывается,[1] когда Зевс разгневался на людей за многочисленные грехи, он послал на землю потоп, всех их истребивший. Уцелели только Девкалион, сын титана Прометея, и его жена Пирра,[2] построившие большой деревянный ящик и спрятавшиеся в нем. Когда воды стали спадать, ящик прибило к вершине горы Парнас. Девкалион и Пирра вышли на сушу, принесли жертву Зевсу и начали новую жизнь. Дабы земля снова заселилась людьми, Зевс приказал супругам набрать камней и бросать их назад, через голову. Камни, брошенные Девкалионом, превратились в мужчин, камни, брошенные Пиррой, - в женщин. Так появилось новое человечество, причем поколение людей, выросших из камней, оказалось лучше предыдущего. Из этой истории без труда выводится мощный тезис о первичности греческого языка (заимствованного у уцелевшей супружеской пары), а также греческой культуры, которой человечество с древности обязано решительно всем - от философии и математики до изобразительных искусств.

Ученые признают несколько мифологический характер этого нарратива, однако на разные лады доказывают, что он основывается на реальных событиях, происшедших, вероятно, в третьем тысячелетии до нашей эры.

Скандальний київський забудовник Андрій Вавриш обікрав тисячі киян і масово зупиняє будівництво

Одіозний партнер Богдана Вавриш обікрав тисячі киян — його компанія Saga Development масово зупиняє будівництво, — ЗМІ

Скандальний київський забудовник Андрій Вавриш знову в епіцентрі корупційної схеми. Мало того, що всі його будівництва зупинені і не мають перспектив, то ще його контора Saga Development заднім числом бере пеню з інвесторів за недобудовані квартири.

Виплати виходять величезні, про що масово скаржаться інвестори ще недобудованого житла як у ЗМІ, так і соціальних мережах. Сам Вавриш ігнорує всі спроби навіть зустрітися і поговорити з людьми, все дійшло до того, що зневірені люди провели біля його будинку пікет. Схема його махінацій проста — користуючись зв'язками, швидко вибивати документи на проекти житлового будівництва, відразу відкривати продажі та починати продавати «повітря» киянам, які вкладаються в нове житло від SAGA Development.

Вавриш відомий багатьма скандальними забудовами у Києві. Серед них — спроба протягнути через Київраду забудову будинку на вул. Лабораторна 12 (Муніципальний камерний хор), який хотіли перетворити на 22-х поверховий ЖК; недобудований ЖК Home & Park Comfort House, який так і не змогли відновити з 2019 року, а також О2 City Village

Когнітивний дисонанс

Що таке – "когнітивний"?

Це термін із теорії пізнання. Те, що стосується процесів пізнання. 

А значить - і нашої свідомості (оскільки остання завжди бере участь в пізнанні).
Все дуже просто. Когнітивні можливості - це можливості до пізнання. 

Але наше "когнітивне" ("пізнавальне") залежить від багатьох факторів - природних здібностей, освіти, пам'яті, виховання, попереднього досвіду, мови...

Тому когнітивне у всіх сильно відрізняється - хтось легко пізнає світ, шукає нове і сприймає його, комусь пізнання дається тяжкою працею, а хтось і не прагне пізнання.
І хоча нерівність тут присутня, але когнітивне у собі можна розвивати.

Адже невід'ємною властивістю людського розуму є спрямованість пізнати в будь-який час будь-який об'єкт. Наша свідомість завжди про щось міркує, а значить щось пізнає.
Навіть коли спить.

Ми просто приречені на пізнання. Тому має сенс робити його якомога адекватнішим щодо реальності.

А когнітивний дисонанс (від dissonantia – відсутність злагодженості, єдності, гармонії) – це коли нам некомфортно від нового знання, коли воно не узгоджується з уже відомим нам та вступає у конфлікт із ним.

Тому - пізнавайте світ! Себе також!
Dixi!

Обкладинка першого українського видання казки Миколи Носова "Пригоди Незнайка і його товаришів"

Обкладинка першого українського видання казки Миколи Носова "Пригоди Незнайка і його товаришів". Видавництво "Молодь", 1955 рік.

«Пригоди Незнайка і його товаришів», іноді трапляється варіант «Пригоди Незнайка і його друзів» — казка М. М. Носова, перша частина трилогії про Незнайка. в лютневому номері журналу «Барвінок» за 1953 рік з'явилися перші розділи казки. Протягом 1953—1954 рр. твір друкувався у «Барвінку». 

Уперше персонаж з іменем «Незнайко» (рос. Незнайка) з'являється у книжці "Царство малюток" російської письменниці Анни Хвольсон, перше видання якої вийшло друком у 1889 (перевидання — у 1898, 1902 і 1915). Твір Хвольсон являв собою переказ коміксів канадського художника Палмера Кокса про домовиків-брауні; письменниця дала свої імена іноземним персонажам. Незнайко там є третєрядною особою, головного героя звуть «Мурзилком» (рос. Мурзилка, в англійському оригіналі Cholly Boutonnière); присутній також герой, на ім'я Знайко (рос. Знайка).   

Очевидно, з книжкою Хвольсон був знайомий і Микола Носов. У 1952 році він зустрівся з Богданом Чалим, редактором журналу «Барвінок» і розповів йому про плани нового твору, де головним героєм був би цей третьорядний персонаж. 

Треба не подавляти бунт, а зробити так, щоб сама ідея бунту навіть на думку не спала

У 1956 році єврейський пропагандист Гюнтер Андерс написав таку пророчу думку:

"Для того, щоб придушити будь-який бунт зверху, не варто робити це жорстоко. Архаїчні методи комуністів, точно застарілі. Достатньо створити колективну умову настільки потужну, що сама ідея бунту навіть на думку не спаде. Найкращим способом було б форматувати людей від народження, обмежуючи їхні вроджені біологічні здібності...

Тоді продовжуємо цю умову, різко знижуючи рівень та якість освіти, доводимо її до форми навчання без зусиль. Неосвічена людина має обмежений горизонт мислення, і чим обмеженіше його мислення - матеріальне, помірне, тим менше він може бунтувати. Доступ до знань потрібно зробити більш складнішим і елітнішим... Нехай поглиблюється прірва між людьми і наукою, щоб інформація, спрямована на широку громадськість, була нечутливою з усіма можливими змістами - особливо без Переконання треба використовувати знову, а не пряме насильство: будемо масово транслювати на телебаченні розваги, які завжди лестять емоції та інстинкт.
Ми займемо свою свідомість марним і веселим - постійними розмовами і музикою, щоб не ставити запитань, не спричиняти думки.

Сексуальність буде найважливішим - як соціальна анестезія, немає нічого кращого. Загалом треба заборонити серйозність існування, висміювати все, що має високу цінність, зберігати постійні вибачення за тривіальність, щоб ейфорія реклами і споживання стала цінним складовою стандарту людського щастя і взірцем свободи.
Такий тиск за колективність сам по собі викличе таку інтеграцію, що єдиний страх (який доведеться підтримувати) - це виключення з системи і, таким чином, втрата доступу до матеріальних умов, необхідних для щастя. До масової людини, виробленої таким, треба ставитися як він є: продукт, теля і слідкувати за стадом. Все, що дає заснути його яскравість, його критичний розум - це морально добре, а те, що може його розбудити, треба боротися, висміювати...

Будь-які доктрини, які ставить під сумнів систему, спочатку повинні бути визначені як підривні та терористичні..."

Гюнтер Андерс
Людська перешкода 1956

Мартына Богуславец и квартира: не насосала, а подарили

Глава «Антикор» центра «Межа» Мартына Богуславец во время войны, купила квартиру в новостройке ЖК «Науки» в Киеве.

Цена недвижимого имущества, установленная в договоре 754 915
грн., хотя рыночная цена подобного объекта составляет от 2,6 млн. грн.

При этом официальных доходов Мартына Богуславец для приобретения такого объекта по реальной цене не имела.

Богуславец также входит в Общественный совет добропорядочности при ВККС. А ранее, была помощницей нардепов: соросенка Ярослава Юрчишина и «великого люстратора» Егора Соболева.

Как говорится: не насосала, а подарили.

Вернее заработала на «бескомпромиссной» борьбе с коррупцией.