18.10.25

Капіталістичні принципи роботи в СРСР закінчувалися тюрмою



Знаєте, хто це? Вихідець з України Іван Никифорович Худенко ще в часи Хрущова отримав під керівництво радгосп "Ілійський" (Казахстан) і ввів в ньому за дозволу вищого керівницва в якості експерименту... капіталістичні принципи роботи, або т. з. "безнарядно-ланкову" систему оплати праці.
Через 2 роки з 800 працівників радгоспу залишилося 80, зі 110 управлінців - двоє. Звільнених за ненадобністю співробітників госпрозрахунковий радгосп посадив на "соціальну допомогу" - 30 рублів на місяць. Їх платили аби лише ці люди на роботу не ходили.
При цому валовий збір зерна зріс утричі, а на 1 працівника - у двадцять(1) разів. За рахунок цього зарплата працівників була вищою у 3-4 разі від середньої по радгоспах СРСР притому що грошей на це йшоло утричі менше ніж раніше.
Про талановитого українського економіста було знято документальний фільм "Людина на землі", який переглянув уже Леонід Брежнєв і виніс вердикт "Ця справа є передчасною".
У 1969 році Худенко добився нового експеримнту. В голому степу, "з нуля" було створено невелике "Дослідне господарство з виробництва травяного борошна "Акчі". Але вже у 1970 році експеримент було розгоромлено. По-варварськи. Їз залученням міліцейських підрозділів. Чим не догодили?
Причин тому було багато. По-перше, було підразовано, що в разі переходу в СРСР колгоспів і радгоспів на систему Худенка треба було з 40 мільйонів задіяних у сільському господарстві 33 мільйони звільнити. Куди таку прорву людей діти.? На 30 рублів посадити?
Була й інша причина. У Худенка працівники отримували дуже гарні гроші й мали чудові умови життя.
І от, приїхав в "Акчі" друг Брежнєва, міністр сільського господарства Казахської РСР Михайло Рогінець. Побачивши чудові котеджі з електроплитами та сучасну інфраструктуру, почав кричати: "В палацах жити захотіли? Не по чину берете!"
На заперечення, мовляв, в країні будується комунізм, за якого всі працюватимуть за здібностями, а отримуватимуть за потребами, комуністичний чиновник відрізав: "Але потреби будуть різні. В мене - одні, а у вас - інші".
Інший високий чин з міністерства додав: у вас тракорист отримує 360 рублів, це більше, ніж завідувач відділом в нашому міністерстві. Де ж тут справедливість?!"
І це реальна іситорія, я, друзі, нічого не вигадав. Вигадати можна було б і сумнішу історію.
А Івана Никифоровича посадили. 28 серпня 1973 року Алма-Атинський міський суд визнав Худенка та його заступника Владислава Філатова винними у замаху на розкрадання державного або громадського майна в особливо великих розмірах, а також у самовільному привласненні звання або влади посадової особи та підробці документів та засудив Худенка до 6 років, а Філатова — до 4 років позбавлення волі.
12 листопада 1974 року Іван Никифорович Худенко помер у тюремній лікарні. Йому було 57 років. До останнього він сподівався, що то помилка, що розберуться у його невинуватості. Наївний, він так і не зрозумів, що його посадили спе-ці-аль-но.
А у ті котеджі, що залишилися після знищення "Акчі" заселилося районне патрійне начальство...
Ахкукуюстрану...
Павло Бондаренко

15.10.25

Всі представники правлячої олігархії за своєю суттю є однаковими: що влада «слуг», що так звані «патріотичні політики» на кшталт Кличка

Розкішне святкування хрестин сина російського консула Алієва, якого приїхав вітати Кличко - попри повномасштабну війну, у злобудовника та його друзів-корупціонерів, як і раніше, все чудово.

Скандально відомий злобудовник, багаторічний російський консул Вагіф Алієв, "по-королівському" відгуляв в Києві хрестини свого сина, й це вдалося зафіксувати журналістам. 

Перелік гостей – це справжній кримінально-олігархічний спрут. Так, на святкуванні був один із ключових представників злобудовної олігархії – нардеп, обраний за списками забороненої проросійської ОПЗЖ, багаторічний «смотрящий за Києвом» Вадим Столар. Також приїхав ще один одіозний нардеп, обраний від ОПЗЖ – Ігор Кісільов, тісно пов'язаний зі Столаром. А ще на це святкування псевдо-еліти завітали: державний секретар Міністерства охорони здоров’я України Дмитро Слободянюк, екс-нардепи В’ячеслав Константіновський та Ігор Кривецький, а також столичний бізнесмен Леонід Ашкеназі, якого пов’язують з російським організованим злочинним угрупованням «Лужники». Це лиш ті, кого змогли зафіксувати журналісти, попри постійне перешкоджання з боку охорони «елітних» гостей. І, звісно, свого давнього друга та подільника не забув особисто привітати міський голова Києва Віталій Кличко, який приїхав разом зі своєю "правою рукою" та "гаманцем" - одіозним Артуром Палатним.

12.10.25

Агентурный аппарат КГБ СССР

Агентурный аппарат КГБ СССР состоял из следующих категорий негласных сотрудников:

  • Агент – советский гражданин, иностранный гражданин (подданный) либо лицо без гражданства, негласно сотрудничающий с органами КГБ и выполняющий их задания по обеспечению безопасности СССР.
  • Резидент – советский гражданин, завербованный органами КГБ па идейно-политической основе и осуществляющий руководство переданными ему на связь агентами или доверенными лицами. Как правило являлись членами КПСС, вербовка осуществлялась строго на добровольной основе.
  • Содержатель явочной квартиры – завербованный органами КГБ на идейно-политической, патриотической основе советский гражданин, предоставляющий жилое помещение органам госбезопасности для работы с агентами и резидентами и обеспечивающий при этом необходимые условия конспирации.
  • Содержатель конспиративной квартиры (не состоящий в негласном штате органов КГБ) – завербованный па идейно-политической основе советский гражданин, обеспечивающий условия для агентурной и другой оперативной работы в помещении, находящемся в распоряжении органов госбезопасности.

Помимо негласных сотрудников, КГБ использовало доверенных лиц – советских граждан, привлекаемый к сотрудничеству с органами КГБ в информационных целях и для выполнения оперативных поручений органов КГБ, не требующих специального обучения и особых мер конспирации. Доверительные отношения устанавливаются только с конкретной целью и строго на добровольной основе.